СТИЛЬ МОВИ ПОЕЗІЇ XIII СТ. ТА ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ВІРШОВАНОЇ ПОЕМИ ТЮРКСЬКОЮ МОВОЮ ПІД ВПЛИВОМ АРАБО-ПЕРСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Анотація

Стаття присвячується дослідженню мови поезії та стилю часу, а саме ХІІІ ст. На прикладі декількох поем, написаних тюркською мовою, таких поетів як Кул Галі (ХІІІ ст.), Дурбек (ХV ст.) та Махмуд Киримли (ХІІІ ст.), ми спробували показати особливості текстів, зокрема стиль тек- сту перехідного періоду. Наше дослідження цікаве тим, що стиль мови поезії XIII ст. не досить вивчений, оскільки увага дослідників акцентувалася на окремих поемах. Натомість вивчення мови конкретної доби допомагає не тільки розкрити особливості мови певної території, а й висвітлити формування літератур- ної норми, спочатку загальної, а потім окремих мов. Головною метою цієї статті є виявлення особливостей трьох текстів, які характеризують мову й стиль доби, а також дати характеристику творів ХІІІ–XV ст., перехід- ного періоду. У нашому дослідженні ми на основі трьох поем аналізу- ватимемо мову доби. Завдяки таким ученим, як К. Конуратли, Р. Фазил, А. Кокієва, було здійснено транслітерацію твору з арабографічної на латинографічний та кирилографічний текст, а також проаналізовано поему Махмуда Киримли «Юсуф і Зулейха». Дослідженням поеми «Кис- са-і Йусуф» («Кисса-і Юсуф») Кул Галі займалися такі вчені, як Н. Хіса- мов, М. Усманов, Х. Усманов, М. Закієва, Н. Юзєєв, М. Гайнутдінов, над аналізом поеми «Юсуф і Зулейха» Дурбека працювали Бертельс, Ойбек, В. Зохідов, І. Султон, А. Каюмов, Б. Валіхожаєв, С. Гайдаров, Н. Мал- лаєв, П. Шамсієв, Х. Заріпов, Г. Карімов, Х.А. Акромов та ін. Пропонована тема маловивчена, а мова і стиль тієї доби не досить роз- глянуті мовознавцями. Окремо поеми аналізувалися, хоча й не досить глибоко, а у порівняльному аспекті з визначенням особливостей, харак- терних стилю доби, досліджень майже немає. Мова цього періоду змішана, тобто використовуються слова, афікси, які належать до будь-якої групи тюркських мов, лексика переважно тюрк- ська. А у творах пізнішого періоду відбулися певні зміни у лексиці, збіль- шилася кількість запозичень з перської та арабської мов. Віршування поступово зазнало арабо-перського впливу.