СИМВОЛІЗМ ЕПІТЕТІВ-КОЛЬОРОНОМІНАНТІВ У ЗБІРЦІ МАРИНИ БРАЦИЛО «ЧОТИРИ ПОРИ ЛЮБОВІ»

  • О. О. Ольшанська
Ключові слова: кольорономінант, символ, колористична парадигма, синестезія, сучасна поезія

Анотація

Творчість поетеси Марини Брацило є важливим феноменом не лише в контексті літератури Запорізького краю, а й у загальноукраїнському літе- ратурному процесі кінця ХХ – початку ХХІ століття. У статті проаналізовано символізм епітетів-кольорономінантів збірки М. Брацило «Чотири пори любові». Методика дослідження поетичних текстів поєднує прийоми біографічного, культурно-історичного та рецеп- тивно-естетичного аналізу творів. У результаті дослідження була виділена провідна колористична пара- дигма кожного розділу збірки «Чотири пори любові» М. Брацило, визна- чені наскрізні колористичні мотиви, що поєднують традиційну україн- ську символіку й особисте світосприйняття поетеси. Для збірки «Чотири пори любові» характерне повторення авторкою певних кольорономінантів у різних циклах. Так формуються кольорові мотиви, символічний потенціал яких розкривається по-різному, залежно від пори року. Наприклад, сірий колір, який домінує в осінньому циклі, пізніше з’являється в зимових віршах, створює в такий спосіб тло для яскравих акцентів. Насичений помаранчевий колір, що переважає в зимовому циклі, символізує сонячне світло, життєву силу, тепло і пере- дає спектр позитивних емоцій. У віршах розділу «Весна» помаранчеві акценти змінюють свою інтенсивність і перетворюються на золотисті відтінки, які поетеса поєднує з бузковим кольором. У літньому циклі бузкові відтінки набувають більшої щільності та перемежовуються з фіолетовим кольором. Найпродуктивнішим в образній системі збірки є кольорономінант «зелений», що традиційно символізує молодість та цві- тіння життя. Поетеса активно використовує художній прийом синестезії, надає образам об’ємності та повноти. Наскрізним для всієї збірки є епітет «прозорий», який надає віршам відчуття природної легкості. Отже, колористична парадигма збірки М. Брацило «Чотири пори любові» утворює унікальну цілісну естетичну систему, аналіз та тлумачення якої в контексті традиційної української символіки дає ключ до розуміння особи- стості поетеси й окреслення мистецького портрета авторки.

Посилання

1. Брацило М. Чотири пори любові : поезії. Київ : Видавництво Сергія Пантюка, 2006. 96 с.
2. Брацило М. Шовкова держава : Лірика. Київ : Наш формат, 2014. 336 с.
3. Брацило М. Я зроду тут живу.. : Рання лірика, спогади сучасників. Запоріжжя : Дике поле, 2018. 248 с.
4. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Гром’яка, Ю. Коваліва, В. Теремка. Київ : ВЦ «Академія», 2007. 752 с.
5. Печенюк Т. Кольорознавство : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : Грані-Т, 2010. 192 с.
6. Словник символів культури України / за заг. ред. В. Коцура, О. Потапенка, М. Дмитренка. Київ : Міленіум, 2002. 260 с.
7. Ткаченко А. Мистецтво слова : Вступ до літературознавства : підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. 2-е вид., випр. і доповн. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2003. 448 с.
8. Чумарна М. Тайнопис вишивки. Львів, 2016. 96 с.
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Ольшанська, О. О. (2020). СИМВОЛІЗМ ЕПІТЕТІВ-КОЛЬОРОНОМІНАНТІВ У ЗБІРЦІ МАРИНИ БРАЦИЛО «ЧОТИРИ ПОРИ ЛЮБОВІ». Мова. Література. Фольклор, 2(1), 143-148. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-2-19