ЖІНОЧІ ОБРАЗИ В ДРАМАТИЧНІЙ ПОЕМІ «БОЯРИНЯ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Анотація

У статті подано аналіз художніх образів Оксани Перебійної, матері Сте- пана та його сестри Ганни з драматичної поеми «Бояриня» Л. Українки. Письменниця стала однією з перших, завдяки кому у вітчизняній літера- турі з’явились образи «нової жінки». На противагу традиційним обра- зам статус модерної героїні визначається її освітою, фахом, політичними переконаннями, належністю до певних суспільних структур. Важливими рисами характеротворення образу Оксани Перебійної є її освіченість, впевненість у собі, прямолінійність, почуття власної гідності, нетерпи- мість до будь-яких проявів зневаги. У драмі героїня проходить три стадії відступництва, які трансформують українську дівчину в московську бояриню: перша – це відмова від укра- їнського вбрання, друга – це прийняття московських звичаїв, третя – це відмова від спілкування з рідними, друзями. У творі Леся Українка демонструє три стадії асиміляції на прикладі трьох жіночих персонажів: перша стадія – зовнішня (Оксана одягла мос- ковський сарафан, дотримується звичаїв, але все це лишається чужим для неї, відчуває себе українкою, переймається за долю України), друга стадія – часткова, внутрішня (персонаж матері Степана), третя стадія – повна асиміляція (персонаж Ганни). Матір Степана лише зовні залиши- лась українкою, адже в усьому дотримується традицій чужини, виховує дітей за московськими звичаями. Отже, всупереч зовнішньому вигляду, спілкуванню українською мовою жінка внутрішньо асимілювалася. Пер- сонаж Ганни є контрастом для зображення Оксани, демонструє примі- тивність, марність життя молодих дівчат в Московії. Під час укладення шлюбу українці зважали на принцип національної ендогамії. Ментальні відмінності унеможливлюють гармонійний розви- ток стосунків. Відсутність дітей у шлюбі Оксани і Степана – це художня деталь, що свідчить про приреченість подружнього життя. У драмі «Бояриня» Л. Українки представлено образ нової модерної героїні. У статті простежено три стадії трансформації образу Оксани в бояриню, виокремлено три стадії асиміляції жінок у чужій культурі, про- стежено принцип національної ендогамії.