THE TRAGEDY OF KRASNYI SAD IN THE FOLK PROSE OF UKRAINIANS

  • M. B. Kachmar
Keywords: narrative, Volyn tragedy, interethnic conflict, plot, narrator, folklore memory

Abstract

The events of the Second World War on the territory of Western Ukrainian ethnic lands are among the most controversial and ambiguous in scientific discourse. This is due to the residence in this region of representatives of different nationalities (Ukrainians, Poles, Jews, Germans) and different views of their political and intellectual elites on the postwar future. One of such contradictory events is the Volyn tragedy as the culmination of the second Polish-Ukrainian war in 1942−1947. The sources of information for a comprehensive study of this issue are not only archival materials and historical research, but also folklore, which translates these events through the prism of collective memory and popular consciousness. The article is devoted to the analytical review of folklore and historical materials about the Polish-German punitive operation in the Ukrainian village of Krasny Sad in the Gorokhiv region in April 1943. The relevance and purpose of the proposed work are determined by the need to collect and systematize currently known folklore samples of the destruction of the village of Krasny Sad, including records of the early XXI century, popularize them, scientifically process prose works in the context of historical truth, its transformation into artistic truth according to the laws of oral literature. Based on the study of different fixations (from witness recollections to narratives, that emerged later on the basis of what was heard), the central range of themes and plot motives were determined, as well as their ideological direction: causes of tragedy, including ethnic and social factors, premonitions (prophetic dreams, threats from Polish neighbors), the course of the punitive operation, which killed one hundred and four people, the commemoration of the victims and the demand for the restoration of historical justice. It is pointed out that the depiction of real historical events, which are the mainstays of the story, is subject to folklore tradition and often depends on the talent of the narrator. Attention is paid to the transformational processes in the narratives, that arose on the basis of what was heard: the collection and schematization of the story, its addition in terms of creative imagination and fiction, folklore “baggage” of the respondent in the context of tradition. The influence of biblical stories (about the tenth Egyptian punishment) and folk legends (about the end of the world and the Last Judgment) are traced separately. The study used structural-typological, structural-semiotic, historical-genetic, interdisciplinary methods, the method of field research.

References

1. Зашкільняк Л. Українсько-польські стосунки на Волині і в Галичині в 1939−1944 роках: міжнаціональний конфлікт чи неоголошена війна? Україна-Європа-Світ. Серія «Історія, міжнародні відносини» : міжнародний збірник наукових праць. Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. Вип. 5. С. 89−95.
2. В’ятрович В. Друга польсько-українська війна 1942−1947. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 288 с.
3. Ільюшин І. Українська повстанська армія і Армія Крайова. Протистояння у Західній Україні (1939−1945 рр.). Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. 399 с.
4. Пущук І.А. Волиняни про «Волинь-43»: Українська пам’ять про польську експансію на Український північний захід у 1938−1944 рр.: усноісторичний аспект. Волинська область, Рівненська область. Південна Волинь (Кременеччина), Берестійщина, Підляшшя, Холмшина. Луцьк, 2017. 1064 с.
5. Ісаєвич Я.Д. Хроніки трагічного протистояння. Замість передмови. Царук Я. Трагедія волинських сіл 1943−1944 рр.: українські і польські жертви збройного протистояння. Володимир-Волинський район. Львів : Інститут джерелознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2003. С. 3−26.
6. Бріцина О. ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольклору). У пошуках власного голосу. Усна історія як теорія, метод та джерело : збірник наукових статей. Харків : ПП «ТОРГСІН ПЛЮС», 2010. С. 135−144.
7. Царук Я. Трагедія волинських сіл 1943−1944 рр.: українські і польські жертви збройного протистояння. Володимир-Волинський район. Львів : Інститут джерелознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2003. 189 с.
8. Рудь М. Волинь у вогні. Спростування звинувачень польських шовіністів саме українців у трагічних подіях на Волині влітку 1943 р. і брехні панів Сємашків про ці події. Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2013. Вип. 6. С. 199–212.
9. Борщик Я. Українські джерела до історії українсько-польських відносин на Волині під час Другої світової війни: типологія, інтерпретація, верифікація : дис. ... канд. іст. наук / Інститут історії України НАН України. Київ, 2016. 239 с.
10. Боярчук П. Трагедія зветься «Красний Сад». Ч. 1 : Слово Просвіти. 2010. № 40. URL: http://slovoprosvity.org/2010/10/06/trahediia-zvet-sia-krasnyy-sad/; Ч. 2 : Слово Просвіти. 2010. Ч. 41. URL: http://slovoprosvity.org/2010/10/14/trahediia-zvet-sia-krasnyy-sad-2/.
11. Криштальський А. Кривда за правду. Польсько-німецький терор 1943−1944 років на Горохівщині. Луцьк : ВМА «Терен», 2013. 40 с.
12. 75 років трагедії Красного Саду. URL: http://www.memory.gov.ua/news/75-rokiv-tragedii-krasnogo-sadu.
13. Неклюдов С.Ю. Культурная память в устной традиции: историческая глубина и психология передачи. URL: http://www.ruthenia.ru/folklore/neckludov78.htm.
14. Мишанич С.В. Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ : Наукова думка, 1986. 327 с.
15. Дмитрук В. 70-та річниця смерті закатованих НКВдистами вояків УПА: Новосада В’ячеслава псевдо «Петрусь» та Мельничука Антона псевдо «Ростик». URL: http://ptaha.info/posts/essays/2414/.
16. Мишанич С. Усні хроніки народного життя. Народні оповідання / упоряд., вст. ст. і прим. С.В. Мишанича. Київ : Вид-во худ. літ-ри «Дніпро», 1986. С. 5−16.
17. Луньо Є. Повстанська епічна традиція і сучасний процес державотворення. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2012. Вип. 22. С. 254−259.
18. Федорчук Я.П. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938−1944 років: Волинська область. Підсумки. Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. 195 с.
19. Толстой Н.И. Народные толкования снов и их мифологическая основа. URL: https://www.slavtradition.com/stati/iskaniya/1697-narodnye-tolkovaniya-snov-i-ikh-mifologicheskaya-osnova.
20. Мережа ОУН (б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 − грудень 1943 рр.). Документи. Літопис УПА. Нова серія. Київ ; Торонто, 2007. Т. 11. 849 с.
21. Siemaszko W., Siemaszko E. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistow ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939−1945. Wyd. III. Warszawa, 2008. T. 1. 1000 s.
22. Мотика Ґжеґорж. Від Волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943−1947 рр. / авторизований переклад з польської А. Павлишина, післямова д. і. н. І. Ільюшина. Київ : Дух і літера, 2013. 351 с.
23. Качмар М. Народні оповідання про переселення українців з Закерзоння у 1940-х роках: фольклорна та історична пам’ять (на матеріалах села Тулиголови Городоцького району Львівської області). Народознавчі зошити. 2019. № 4. С. 915−927.
24. Крячко В.І. До питання про визначення маркерів етнічності у соціальному просторі. Нова парадигма. 2013. Вип. 116. С. 136−147.
25. Кузьменко О. Перша світова війна в українській фольклорній традиції. Україна Модерна. 2016. Вип. 23. С. 111−151.
26. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ століття в Україні: парадигма тексту : монографія. Львів, 2017. 440 с.
27. Словник української мови : в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ Наукова думка, 1970. Т. 1 : А – В. ХХVII. 799 с. ; 1980. Т. 11 : Х – Ь. 699 с.
28. Сеник Л. «Страшний Суд» Івана Франка в культурологічному аспекті. Вісник Львівського університету. Серія «Філологічна». 2011. Вип. 55. С. 88−96.
29. Белова О.В. Страшный суд. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5 т. Москва : Международные отношения, 2012. Т. 5. С. 178−181.
30. Януш О. Евфемізми і мовна естетика. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-22.pdf.
31. Казакевич О. Роль мови у формуванні національної ідентичності. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Культурологія». 2017. Вип. 18. С. 77−79.
32. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена. Київ : Українське біблійне тов-во, 1992. 1256 с.
33. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2010. 536 с.
34. Кузьменко О. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип. 34. С. 210−220.
35. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / пер. з пол. Є. Петренка. Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2005. Т. 2. 358 c.
36. Галицько-руські народні легенди. Т. 2 / зібрав В. Гнатюк. Етнографічний збірник. Львів, 1902. Т. 13. 287 с.
37. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. Київ : АТ «Обереги», 1994. 424 с.
Published
2020-12-21
How to Cite
Kachmar, M. B. (2020). THE TRAGEDY OF KRASNYI SAD IN THE FOLK PROSE OF UKRAINIANS. Bulletin of Zaporizhzhia National University. Philological Sciences, 2(1), 204-220. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-2-27