ТАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ МІФОНІМІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ В КІНЕМАТОГРАФІ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДУ СЕРІАЛУ «ГРА ПРЕСТОЛІВ»)
Анотація
Стаття присвячена визначенню тактик перекладу міфонімів з англійської мови на українську на матеріалі перекладу фентезійного телесеріалу «Гра престолів». На основі класифікацій міфонімів Н. Подольської визначаються основні типи міфонімів як засобів вербалізації авторської міфологічної картини світу у досліджуваному матеріалі, до яких додаються ще чотири групи, ідентифіковані у матеріалі дослідження. Основними трьома типами міфонімів у проаналізованому матеріалі стали міфотопоніми, міфоантропоніми та міфоетноніми. Проведено аналіз тактик перекладу, визначених Ж.-П. Віне і Ж. Дарбельне за кожним типом міфонімів. На основі аналізу застосування тактик перекладу визначаються три основні тактики – дослівний переклад, запозичення та еквіваленція, застосування інших тактик спостерігалося у десяти відсотках випадків. На основі кількісних підрахунків визначених тактик перекладу робляться висновки про тенденції до відтворення авторських міфонімів у серіалі «Гра престолів» з англійської мови на українську. Зокрема, визначено, що основною тактикою став дослівний переклад, який застосовувався під час перекладу кожного типу міфонімів. Тактика запозичення застосовувалася лише у трьох з десяти типів міфонімів, проте в абсолютних показниках виявилася дещо більш частотною, аніж тактика еквіваленції, до якої перекладачі вдавалися під час перекладу восьми з десяти типів міфонімів. Результати проведеного дослідження свідчать, що в переважній більшості випадків перекладу авторських міфонімів (близько вісімдесят відсотків) перекладачі послуговуються лексичними ресурсами цільової мови, а у двадцяти відсотках вдаються до тактики запозичення для збереження екзотичного характеру авторської картини світу. Суттєве домінування тактики дослівного перекладу (понад п’ятдесят відсотків) свідчить про намагання перекладачів зберегти у цільовій мові лексичне значення міфоніма, який часто є важливим для контексту оригіналу, виступає промовистою назвою та виконує функцію характеризації елементів авторської міфологічної картини світу.
Посилання
2. Великорода Ю.М., Клюка В.В. Переклад авторських неологізмів у кінематографі (на матеріалі кінофільму «Великий дружній велетень») Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Перекладознавство та міжкультурна комунікація. № 3. Херсон, 2018. С. 90–95.
3. Винтерле И.Д. Миф как основа литературы фэнтези Вестник Ниже–городского университета им. Лобачевского. 2012. № 1(2). С. 37–39.
4. Данилова В.С., Кожевников Н.Н. Картины мира и методы их исследования. Вестник ЯГУ, 2007. Т. 4. № 3. С. 77–82.
5. Лазарев, М.А. Мифологическая картина мира. Humanity space International almanac. Vol. 6. 2017, № 2. C. 269–282.
6. Моісєєва Н.О. Особливості перекладу неологізмів у текстах німецькомовного політичного дискурсу. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Філологічні науки, 2014. Кн. 3. С. 114–118.
7. Невский Б. Жанры. Мифологическая фантастика. Мир фантастики – январь 2007. № 41.
8. Підлужна І.А., Сергієнко М.С. Переклад оказіоналізмів у стилістично маркованих контекстах німецького медіапубліцистичного дискурсу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. № 37. Херсон, 2019. С. 52–57. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413–3337/2019–37–10.
9. Присяжнюк І.С., Котковець А.Л. Переклад неологізмів в межах концептуальних сфер «Масова культура», «Література, мистецтво та спорт» Наукові записки. Вип. 144, Серія: Філологічні науки. Кіровоград : Видавець Лисенко В.Ф., 2016. С. 267–270.
10. Подольская Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва : Наука, 1988. 192 с.
11. Суперанская A.B. Общая теория имени собственного. Москва : Наука, 1973. 366 с.
12. Newmark, P. (1988). A Textbook of Translation. New York : Prentice Hall.
13. Vinay, J-P., Darbelnet, J. (1995). Comparative Stylistics of French and English: a Methodology for Translation. Trans. of Vinay – Darbelnet (1958) by Sager, J. C. & Hamel, M–J. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
