СЛОВОТВІР ПРИКМЕТНИКА (НА МАТЕРІАЛІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ МОВИ)
Анотація
У статті висвітлено основні словотвірні особливості похідних прикметників давньогрецької мови. Спершу в роботі окреслено відмінності між первісними та похідними одиницями. Похідні ад’єктиви розглянуто з погляду словотвірної структури та словотвірної мотивації. Наведено теоретичну класифікацію способів словотворення, яка найбільше відповідає специфіці давньогрецької мови. Окремо виділено групу похідних слів, утворених за допомогою однієї основи, та групу слів, які утворюються на базі двох основ. Проаналізовано детальніше суфіксацію та префіксацію як основні способи афіксального словотворення. Виділено найбільш характерні для давньогрецького ад’єктива словотвірні форманти (суфікси, префікси, інтерфікси). Серед способів складання найпродуктивнішим є основоскладання. Ад’єктивні композити розглянуто відповідно до їхніх структурних елементів, моделей утворення, словотвірного значення. Щодо типу відношення між компонентами композитів, виділено адитивний і детермінативний типи зв’язку. Окрему увагу присвячено екзоцентричним за семантичними ознаками детермінативним складним прикметникам типу багувриги, наявність яких вважається невід’ємною особливістю давньогрецької мови. Словоскладання, як зазначено, не є характерним для системи давньогрецького прикметника способом словотворення. Юкстапозити- ад’єктиви утворилися здебільшого на базі словосполучень із першим адвербіальним компонентом. Звернено увагу також на особливості внутрішньої мотивації складних слів, виділено спільні та відмінні риси словосполучення та композита. Окремим аспектом аналізу словотвірних особливостей грецьких ад’єктивів у представленій праці є з’ясування дериваційних можливостей аналізованих похідних як ціліснооформлених одиниць, що стосується їх активності в утворенні вторинних дериватів. Словотвірні потенції давньогрецьких похідних прикметників як твірних баз у подальших процесах деривації продемонстровано на основі понять словотвірної пари та словотвірної парадигми, що становлять безпосередній зв’язок між дериватами та твірними лексичними одиницями.
Посилання
2. Бенвенист Э. Общая лингвистика. Москва : Прогресс, 1974. 447 с.
3. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. Київ : Наук. думка, 1978. 20 с.
4. Ґрещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. Івано-Франківськ : Вид-во «Плай», 1995. 208 с.
5. Звонська Л.Л. Давньогрецька мова. Київ : ВПЦ «Київський національний університет», 2011. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Zvonska_Lesia/Davnohretska_mova.pdf.
6. Земская Е.А. О парадигматических отношениях в словообразовании. Москва : Наука, 1978. С. 63–77.
7. Клименко Н.Ф. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. НАН України ; Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. Київ, 1998. 162 с.
8. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. Київ : Наук. думка, 1984. 252 с.
9. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. Москва : Наука, 1978. 114 с.
10. Ковалик І.І. Питання іменникового словотвору в східнослов’янських мовах у порівнянні з іншими слов’янськими мовами. Ч. І. Львів : Вид-во ЛДУ, 1958. 154 c.
11. Плющ М.Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія : підручник. Київ : Видавн. Дім «Слово», 2010. 328 c.
12. Словотвір сучасної української літературної мови. Київ : Наук. думка, 1979. 406 с.
13. Удовиченко Г.М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. Київ : Наук. думка, 1968. 228 с.
14. Українська мова. Енциклопедія / редкол. : В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблик та ін. ; НАН України ; Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні ; Ін-т української мови. Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2000. 750 с.
15. Γραμματική της αρχαίας ελληνικής. Ινστιτούτο Νεοελληνικών Σπουδών του Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης (Ιδρύματος Μανόλη Τριανταφυλλίδη). 1971. URL: http://ebooks.edu.gr.
16. Hoenigswald H.M. Pan-Compounds in Early Greek. Language. 1940. Vol. 16. № 3. P. 183–188.
17. Manolessou Io., Ralli A. From Ancient Greek to Modern Greek. Word-Formation. An International Handbook of the Languages of Europe. De Gruyter. 2015. URL: https://www.angelaralli.gr.
18. Meissner T., Tribulato O. Nominal Composition in Mycenaean Greek. Transactions of the Philological Society. 2002. Vol. 100. № 3. P. 289–330.
19. Ralli A. Greek word formation. Morphology (Languages and Linguistics): De Gruyter. 2013. URL: https://www.academia.edu/168288/Greek_word_Formation
20. Ralli A. Modern Greek dvandva V+V compounds: A linguistic innovation in the history of the Indo-European languages. Word Structure 2. 2009. P. 48−68.
21. Дворецкий И.Х. Древнегреческо-русский словар. Москва: Государственное издательство иностранных и национальных словарей. 1958. T. 1 : 1028; T. 2 : 1905.
22. Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue Greque. Histoire de mots. Paris : Éditions Klincksieck, 1968. Vol. I. 305 p. ; 1970. Vol. II. 607 p. ; 1974. Vol. III. 962 p. ; 1977. Vol. IV-1. 1164 p. ; 1980. Vol. IV-2. 1305 p.
