АВТОСТЕРЕОТИПНІ РИСИ ПОЛЯКА В АНЕКДОТАХ (НА МАТЕРІАЛІ АНКЕТУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ПОЛЬЩІ)

  • О. З. Филипець Львівський національний університет імені Івана Франка
Ключові слова: автостереотип поляка, польська молодь, анкетування, анекдот, мовна картина світу

Анотація

У статті здійснено аналіз автостереотипних рис поляка на основі анекдотів, зібраних шляхом анонімного анкетування студентів із різних регіонів Польщі. Респондентами стало 1195 студентів-філологів польських вищих навчальних закладів: Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Університету Миколая Коперника в Торуні, Сілезького університету в Катовіцах, Яґеллонського університету в Кракові, Лодзького університету, Вроцлавського університету та Жешівського університету. Запропоноване дослідження передбачало зібрання відповідей на одне запитання анкети: Proszę napisać znane Pani/ Panu dowcipy o Polakach. Усі виявлені в запропонованих студентами анекдотах риси залічено до різних аспектів позамовної дійсності: комунікаційно-психічного, психосуспільного, культурного, фізичного та політичного. Простежено, що всі зібрані з анкет анекдоти про поляків є носіями негативних і позитивних автостереотипних рис. З’ясовано, що в межах психосуспільного аспекту злодійство поляка домінує над лінивством та алкоголізмом. У світлі комунікаційно- психічного аспекту вміння давати собі раду чи знаходити вихід із кожної ситуації, відважність поляка домінують над жорстокістю та заздрістю. Крізь призму культурного аспекту в анекдотах часто експонується така автостереотипна риса, як відсталість. Фізичний аспект представлений однією автостереотипною рисою поляка – брудний. Зібраний матеріал дав змогу простежити, що експоновані автостереотипні риси увиразнюються шляхом протиставлення поляка і представників інших національностей у різних конфігураціях. Героями анекдотів здебільшого є представники класичної тріади національностей: поляк, німець, «русек». Зрідка в запропонованих студентами анекдотах як третій представник національності виступає американець, француз чи японець.

Посилання

1. Дмитренко М. Види, жанри фольклору. Анекдот. URL: http://ukrlife.org/main/evshan/folklorystyka2.htm (дата звернення: 05.11.2020).
2. Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/s/anekdot (дата звернення: 05.11.2020).
3. Филипець О. Автостереотип поляка і гетеростереотип українця у середовищі торунських студентів. Z bliska i z daleka. Język polski w badaniach językoznawców lwowskich i toruńskich / pod red. M. Gębki-Wolak, A. Krawczuk. Toruń, 2019. S. 217–234.
4. Филипець О. Етностереотипні уявлення про поляка та українця серед студентів Жешівського університету (крізь призму асоціацій із предметами). Zeszyt Naukowy Prac Ukrainoznawczych. Gorzów, 2019. № 3. S. 155–165.
5. Филипець О. Способи категоризації етноніма поляк у «інтерпретаціях» студентів Сілезького університету. Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2020. № 14 (1). C. 42–48.
6. Bańsko M. Inny słownik języka polskiego. Warszawa, 2000. T. 2.
7. Bartmiński J. Ankieta jako pomocnicze narzędzie rekonstrukcji językowego obrazu świata. Wartości w językowym obrazie świata Słowian i ich sąsiadów, t. 3. Problemy eksplikowania i profilowania pojęć / pod red. I. Bielińskiej-Gardziel, S. Niebrzegowskiej-Bartmińskiej, J. Szadury. Lublin, 2014. S. 279–308.
8. Bartmiński J. Etnolingwistyka, lingwistyka kulturowa, lingwistyka antropologiczna. Język a kultura / pod. red. A. Dąbrowskiej. Wrocław, 2008. T. 20. S. 15–33.
9. Bartmiński J., Lappo I., Majer-Baranowska U. Stereotyp Rosjanina i jego profilowanie we współczesnej polszczyźnie. Etnolingwistyka. Lublin, 2002. № 14. S. 105–152.
10. Bartmiński J. Punkt widzenia, perspektywa, językowy obraz świata. Językowy obraz świata / pod red. J. Bartmińskiego. Lublin, 1999. S. 103–120.
11. Bartmiński J. Wybrane koncepty w świetle danych ankietowych: Europa, Europejczyk, ojczyzna, Polska, Polak, świat, Wschód, Zachód. Polskie wartości w europejskiej aksjosferze / pod red. S. Niebrzegowskiej-Bartmińskiej, M. Nowosad- Bakalarczyk, S. Wasiuty. Lublin, 2014. S. 248–308.
12. Brzozowska D. Zmienność i trwałość stereotypów w dowcipach – na przykładzie tekstów o naukowcach. 70 współczesnej polszczyzny. Zjawiska. Procesy. Tendencje / pod red. A. Dunin-Dutkowskiej, A. Małyski. Lublin, 2013. S. 603–614.
13. Buttler D. Polski dowcip językowy. Warszawa, 1968.
14. Jakubiak E. Stereotyp Żyda w dowcipach przełomu XIX/XX wieku. Etnolingwistyka. Lublin, 2003. № 15. S. 128–138.
15. Kajak P. Polak i inne chłopaki. Dowcipy w nauczaniu kultury polskiej jako obcej. URL: http://kms.polsl.pl/prv/spnjo1/referaty/kajak.pdf (дата звернення: 22.10.2020).
16. Kozinowa A., Potapowa O. Stereotypy językowe w dowcipach rosyjskich. Etnolingwistyka. Lublin, 2002. № 14. S. 69–92.
17. Krawczuk A. Nowe profile ukraińskiego stereotypu Polaka (na podstawie ankietowania studentów lwowskich). Postscriptum Polonistyczne. Katowice, 2008. № 1 (1). S. 147–170.
18. Niebrzegowska-Bartmińska S. Od separacyjnego do holistycznego opisu językowego obrazu świata. Na marginesie dyskusji nad kształtem artykułów w Leksykonie aksjologicznym Słowian i ich sąsiadów. Wartości w językowo-kulturowyn obrazie świata Słowian i ich sąsiadów, t. 3. / pod red. I. Bielińskiej-Gardziel, S. Niebrzegowskiej-Bartmińskiej, J. Szadury. Lublin, 2014. S. 71–102.
19. Skarżyński M. Rosyjskie липа, липовый i polskie lipa, lipny. LingVaria. Kraków, 2015. № 1 (19). S. 195–204.
20. Słownik języka polskiego. URL: https://sjp.pwn.pl/szukaj/dowcip%20.html (дата звернення: 05.11.2020).
21. Szadura J.Z badań nad autostereotypem Polaka: kryteria polskości. Nazwy wartości: studia leksykalnosemantyczne / pod red. J. Bartmińskiego, M. Mazurkiewicz-Brzozowskiej. Lublin, 1993. S. 239–256.
22. Szczęsna E. Słownik pojęć i tekstów kultury. Warszawa, 2002.
23. Wielki słownik języka polskiego. URL: https://wsjp.pl/do_druku.php?id_hasla=83040&id_znaczenia=5206979 (дата звернення: 05.11.2020).
Опубліковано
2021-04-09
Як цитувати
Филипець, О. З. (2021). АВТОСТЕРЕОТИПНІ РИСИ ПОЛЯКА В АНЕКДОТАХ (НА МАТЕРІАЛІ АНКЕТУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ПОЛЬЩІ). Мова. Література. Фольклор, (2), 134-142. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-19