ДИНАМІКА ОСОБОВИХ ІМЕН РАДЕХІВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Анотація
У статті на матеріалі антропонімікону Радехівського району Львівської області простежено динаміку чоловічих та жіночих імен з 1970 р. до 2020 р. Окреслено склад жіночого та чоловічого іменникá зазначеного району, здійснено його якісний та кількісний аналіз, зокрема визначено частотні, маловживані та поодинокі імена на шести зрізах, кожен з яких охоплює десятиріччя, що дало змогу визначити найуживаніші імена в кожному десятиріччі і впродовж шістдесяти років загалом, стрижень стабільних імен, зміни в наборі найуживаніших імен, збереження класичних і появу нових імен, частотність уживання онімів. Указано причини, що впливали на оновлення й розширення асортименту найуживаніших імен. Упродовж останніх десятирічь ХХ ст. (з 1970 р. до 2000 р.) у чоловічому та жіночому антропоніміконі Радехівського району Львівської області засвідчено відносну консервативність у виборі імен для хлопчиків і дівчаток та своєрідну певну прерогативу, що її надають деяким іменам. Новонароджених називають переважно в честь дідусів, батьків, бабусь, матерів та інших шанованих членів родини. Для цього періоду характерний постійний і компактний набір лексем, який складається виключно з традиційних, рекомендованих церковними святцями календарних імен. Спостережено значну концентрацію імен, тобто невелика кількість їх охоплює більшу частину новонароджених. У XXI ст. ситуація вибору імен змінилася. З початку століття спостережено значне оновлення й розширення асортименту як чоловічих, так і жіночих імен. Установлено, що на перший план під час називання народжених дітей у цей період виходять індивідуальні уподобання батьків, а основним мотивом іменування стає мода на імена, яка дала поштовх до формування вузького кола ультрамодних чоловічих та жіночих імен і виведення з обігу багатьох традиційних антропонімів, що змістилися з центральної в периферійну зону іменника. До найяскравіших новин в антропонімії цього часу уналежнюємо численні запозичення та багатокомпонентні лексеми, що набули документальної сили.
Посилання
2. Свистун Н.О. Особові імена як знаки ідентифікації та індивідуалізації особи: теорія досліджень. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2016. Вип. 61. С. 128–130.
3. Хигир Б.Ю. Язык тела, имени и даты рождения, или Популярная психология и физиогномика. Москва : Астрель, 2010. 619 с.
4. Флоренский П.А. Имена. Москва : ЭКСМО-Пресс ; Харьков : Фолио,1998. 912 с.
5. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття. Ужгород : УжДУ, 2008. 672 с.
6. Брайченко С.Л. Непопулярні чоловічі особові імена мешканців Одещини. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна. 2016. Вип. 60. С. 19–21.
7. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо і як треба говорити. Нью-Йорк ; Філадельфія, 1980. 241 с.
8. Суперанская А.В. Структура имени собственного. Фонология и морфология. Москва ׃ Наука, 1969. 207 с.
9. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания : (ономастика). Киев : Изд-во Киев. ун-та, 1972. 209 с.
10. Скорук І.Д. Динаміка антропонімікону м. Луцька в XX ст. : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 ; НАН України ; Інститут української мови. Київ, 1999. 180 с.
11. Карпенко Ю.О. Динаміка українських особових імен. Науковий вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія. Чернівці : Рута, 2007. Вип. 356–359. С. 285–289.
12. Буга Т.В. Динаміка частотного десятка жіночих імен Донеччини впродовж 1890–2000-х років. Актуальні проблеми філології та перекладознавстві. 2013. Вип. 6 (1). С. 11–21.
13. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття (Вступ та імена) : конспект лекцій. Ужгород : Вид-во Ужгород. ун-ту, 1970. 101 с.