СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСИВНОГО РОЗГОРТАННЯ НАРАТИВУ “CORONAVIRUS PANDEMIC” (НА МАТЕРІАЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРТАЛУ BBC NEWS)
Анотація
У статті розглянуто структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Новинний дискурс, будучи здатним формувати сучасну інформаційну картину світу та образ подій, має потужний потенціал впливу на масову аудиторію через конструйовані ним наративи. Наратив трактується як історія з її тематичною єдністю, дійовими особами, тимчасовими й просторовими межами, канвою певних подій. Об’єктом дослідження послугував наратив “Coronavirus Pandemic” у формі його дискурсивного розгортання на порталі BBC News, а предметом – його архітектоніка. Новинний наратив у контексті електронного формату оприлюднення новин визначається як структурований та систематизований гіпертекст-розгортання певної історії про дії суб’єктів у їх причинно-наслідковій послідовності, що визначена наратором як актуальна для аудиторії, відкрита для її множинних інтерпретацій та резонує з її основними цінностями. Окреслено структуру та композиційні характеристики побудови наративу пандемії коронавірусу з огляду на наукові категорії сучасної наратології, а саме суперструктурну схему дискурсу новин, спосіб організації новинної інформації, точку фокалізації, комунікативність. Проведений наративний аналіз дискурсу новин “Coronavirus Pandemic” на матеріалі статей у відповідній рубриці на інформаційному порталі BBC News уможливив з’ясування панівного принципу організації інформації як мережевого. Проаналізовано відповідність наративу встановленим стандартам комунікативності як можливості для читацької аудиторії реагувати на новинні повідомлення порталу через аккаунт BBC News у різних соціальних мережах та гіпертекстуальності як інструменту поширення, популяризації досліджуваного наративу. Встановлено такі композиційні компоненти цього наративу за суперструктурною схемою дискурсу новин, запропонованою Т.А. ван Дейком, як «короткий зміст», «головна подія», «фон», «вербальні реакції». Доведено більшу ефективність змішаного типу точки фокалізації досліджуваного наративу як ставлення наратора до оповіданого порівняно з внутрішнім та зовнішнім типами.
Посилання
2. Ситник О.В. Комунікативна спрямованість композиційно-графічного моделювання як складних стратегій розвитку новинних порталів : дис. … канд. наук із соц. комунікацій : спец. 27.00.01 ; Національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ, 2014. 270 с.
3. Добросклонская Т.Г. Медиалингвистика: теория, методы, направления. Москва : Ридеро, 2020. 180 с.
4. Дейк Т.А. ван Язык. Познание. Коммуникация : cборник работ. Москва : Прогресс, 1989. 312 с.
5. Ковальчукова М.А. Новостной анонс в сети Интернет как речевой жанр дискурса СМИ : автореф. дисс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.19. Ижевск, 2009. 25 с.
6. O’Keeffe A. The Routledge Handbook of Corpus Linguistics. England : Taylor & Francis Ltd, 2012. 684 p.
7. Иванов Л.Ю. Язык Интернета: заметки лингвиста. 2000. URL: http://www.faq-www.ru/lingv.htm.
8. Новини vs Новини. Виборча кампанія в новинних телепрограмах / ред. Н.В. Костенко, В.М. Іванова ; Інститут соціології НАН України, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Академія української преси. Київ : ЦВП, 2005. 212 с.
9. Чічановський А.А. Новина в журналістиці: проблеми практичної політики. Київ : Грамота, 2003. 48 с.
10. Землянова Л.М. Коммуникативистика и средства информации : англо-русский толковый словарь концепций и терминов. Москва : изд-во Московского университета, 2004. 416 с.
11. Лисичкіна І.А. Масмедійні особливості побудови ефективного наративу як інструмента стратегічних комунікацій. Psycholinguistics. 2019. Vol. 26. No. 2. С. 224–242.
12. Halls S. Paper voices: The popular press and social change. London : Chatto and Windus, 1965. Р. 11–24.
13. Шмид B. Нарратология. Москва : Языки славянской культуры, 2003. 312 с.
14. Дедова О.В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма. Вестник Московского университета. Серия 9. 2001. № 4. С. 22–36.