ПАРЦЕЛЯЦІЯ ЯК ОДИН З ЕЛЕМЕНТІВ ЕКСПРЕСИВНОСТІ В СИСТЕМІ ІДІОСТИЛЮ РЕЯ БРЕДБЕРІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ «451 ГРАДУС ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ»)
Анотація
У статті розглянуто теоретичні аспекти явища парцеляції як синтаксичного прийому організації тексту. Аналізуються точки зору вчених-лінгвістів на особливості функціонування у мові парцельованих конструкцій. Акцентовано увагу на тому, що парцеляція як багатоаспектне явище вивчається у лексико-семантичній, граматичній, структурній, стилістичній, текстовій та інших площинах. У наукових лінгвістичних розвідках парцеляція характеризується як явище експресивного синтаксису та знаходить вираження у різних стилях мови. Однією з основних характеристик художнього дискурсу визначають його здатність формувати емоційно-цілісне сприйняття літературного матеріалу. Аналіз прозового роману-антиутопії, який написано у жанрі наукової фантастики, американського письменника Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» засвідчує, що парцеляція є одним з елементів індивідуально-авторської манери письменника. Причина вживання парцельованих конструкцій зумовлена жанром твору. Так, у художньому дискурсі зазвичай автор не лише описує факти та події, які відбуваються у житті його героїв, але й дає емоційну оцінку того, про що повідомляється. Звернено увагу на різні види парцельованих конструкцій та детально проаналізовано ті, які використано як інструмент досягнення експресивності. Окреслено основні функції, які відіграє парцеляція в ідіостилі письменника, такі як емоційна, описова, логічна, смислова та функція конкретизації сенсу повідомлюваного. Вживання парцельованих конструкцій у тексті полегшує сприймання тексту читачем, акцентує увагу на найголовнішому, допомагає відобразити настрій героїв твору. З’ясовано, що у романі Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» парцеляція є функціонально навантаженим засобом експресивного синтаксису, що відзначається виразністю, структурною варіативністю, яскравістю та переконливістю створюваних письменником образів. Парцеляція посилює зміст приєднуваного компонента, що допомагає уточнити та конкретизувати тему. Встановлено, що проаналізована конструкція розчленованого син
Посилання
2. Боговик О. Гендерна специфіка вербальної репрезентації емоційних станів (на матеріалі роману Сідні Шелдона “Nothing lasts forever”). Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. № 14. С. 196–200. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2020.14-2.36.
3. Ефремов А. Язык Н.Г. Чернышевского. Саратов, 1951. 380 с.
4. Жирмунский В. О ритмической прозе. Русская литература. 1966. № 4. С. 103–114.
5. Завальнюк І. Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ століття: функціональний і прагмалінгвістичний аспекти : монографія. Вінниця, 2009. 400 с.
6. Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія. Донецьк, 2001. 662 с.
7. Кондратенко Н. Дискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності. Вісник Львівського університету. Серія «Філологія». 2004. Вип. 34. Ч. І. С. 318–322.
8. Конюхова Л. Явище парцеляції в мові сучасних засобів масової комунікації : автореф. дис. ...канд. філол. наук : спец. 10.02.01 ; Львівський державний університет ім. Івана Франка. Львів, 1999. 281 с.
9. Кузьмина Т. Парцелляция как средство достижения экспрессивности высказывания (на материале английской и американской литературы ХХ века). Стилистика текста. Языковые средства экспрессивности текста. Уфа, 1989. С. 23–29.
10. Мацько Л., Мацько О. Риторика : навчальний посібник. Київ, 2003. 311 с.
11. Панфилов В. Гносеологические аспекты философских проблем языкознания. Москва, 1982. 360 с.
12. Плющ Н. Парцеляція як засіб експресивного синтаксису. Українська мова і література в школі. 1981. № 1. С. 68–71.
13. Сковородников А. О соотношении понятий «парцелляция» и «присоединение» (на материале русского литературного языка). Вопросы языкознания. 1978. № 1. С. 118–129.
14. Сковородников А. О классификации парцеллированных предложений в современном русском литературном языке. Филологические науки. 1978. № 2. С. 174.
15. Чабаненко В. Стилістика експресивних засобів української мови. Запоріжжя, 2002. 351 с.
16. Языкознание: большой энциклопедический словарь. 2-е изд. / под ред. В. Ярцевой. Москва, 1998. 685 с.
17. Bezrukov A., Bohovyk O. Creating Communicative Space and Textual Reality via Emotiogenic Means in Fictional Discourse. Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities. 2021. Vol. 13. No. 1. P. 1–14. DOI: https://dx.doi.org/10.21659/rupkatha.v13n1.21.
18. Bradbury R. Fahrenheit 451. Simon & Schuster Paperbacks, 2012. 159 p.
19. Crystal D., Davy D. Investigating English Style. London, 1969. 264 p.
20. Emmott C., Sanford A.J., Morrow L.I. Capturing the attention of readers? Stylistic and psychological perspectives on the use and effect of text fragmentation in narratives. Journal of Literary Semantics. 2006. № 35 (1). P. 1–30.
21. Lewis M.B. Sentence Analysis in Modern Malay. Cambridge University Press, 1969. P. 67.
22. Sechehaye A. Essai sur la structure logique de la phrase. Paris, 1950. 237 р.
23. Stubbs M. Conrad in the computer: Examples of quantitative stylistic method. Language and Literature. 2005. № 14 (1). P. 5–24.
24. Wales K. A Dictionary of Stylistics. Harlow, Longman, 2001. 429 p.
