МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ «МУЗИКА» В РОМАНІ Є. ВОДОЛАЗКІНА «БРІСБЕН»

А. Р. Габідулліна

doi:10.26661/2414-9594-2021-1-6

А. Р. Габідулліна http://orcid.org/0000-0002-4271-4103

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-6

Ключові слова: поліфонія, світова музика, людська музика, інструментальна музика, ідіостиль

Анотація

Роман Є. Водолазкіна «Брісбен» про музику, її божественну природу, про ту силу, яка надає життю певний сенс і допомагає подолати негаразди. Метою дослідження є демонстрація мовних особливостей реалізації художнього концепту «музика» в романі Є. Водолазкіна «Брісбен» відповідно до творчого замислу митця. Основним методом дослідження є дискурс-аналіз. Роман має форму канону – музичної форми, що ґрунтується на послідовності однієї й тієї ж мелодії в усіх голосах поліфонічого твору. Він пронизаний музикою, а його структура визначається музичними законами. Відповідно до законів сольфеджіо, розповідь розпадається на два голоси: Гліба (щоденник) і Нестора – особистого бібліографа музиканта. Загальна концепція музики (гармонії) в романі має три полюси, такі як світова музика (musica mundana), людська (musica humana) та інструментальна (musica instrumentalis). Іншими словами, розрізняють музику, створену й не створену людиною. Musica mundana гармонійна, вона відображає Божественний порядок, установлений у світобудові. «Людька музика» – це гармонія душі і тіла. Musica instrumentalis – це вокальне чи інструментальне звучання, земне втілення того, що народжене зверху, адже воно має відтворювати чи моделювати «світову» та «людську» музику. Ядро текстового концепту в романі «Брісбен» відображає таку ідею твору: головне для справжнього художника – безсмертна душа, що з’єднує його з Богом. Усе інше (успіх, кар’єра, матеріальне благополуччя тощо) вторинне, оскільки є результатом того, що приходить зверху. Musica mundana експлікується в романі через поняття часу, вічності та смерті/безсмертя. Musica humana – лише часткове втілення ідеальної музики на землі. Периферія художнього концепту включає лексеми, що відображають види мистецтва, пов’язані з музикою; роди й види музики; жанри й напрями музичних творів; музичні інструменти; метафоричне позначення дій, де музика є суб’єктом; номінацію нот. Іншими словами, периферія поля співвідноситься з musica instrumentalis. Максимально багатий ідіостиль Є. Водолазкіна, представлений різноманіттям способів вираження, може стати об’єктом подальших лінгвістичних досліджень.

Посилання

1. Билотас Т. Концепт «музыка» в романе Л. Улицкой. Классика и современность : сборник научных трудов молодых ученых-филологов. Брест : БГУ, 2011. С. 18–22.
2. Епишева О. Музыка и музыканты в лирике К.Д. Бальмонта. Молодая наука в классическом университете. 2006. Ч. 6 : Русская словесность: Текст и контекст. С. 4–5.
3. Заболотская Л. Отражение концепта «музыка» в повести Томаса Бернхарда «Племянник Витгенштейна». Вестник Московского государственного университета культуры и искусств. 2017. № 4 (78). С. 102–109.
4. Загорская Т., Дружинина В. Концепт «музыка» в художественном дискурсе К.Г. Паустовского: к вопросу изучения. Филология и культурология: современные проблемы и перспективы развития : сборник материалов ХХ Международной научно-практической конференции. Сочи, 2016. С. 14–15.
5. Зыховская Н., Матвейчук В. Концепт «музыка» в романе Ч. Айтматова «Когда падают горы (Вечная невеста)». Челябинский гуманитарий. 2016. № 3 (36). С. 34–42.
6. Коробко Л. Общее и специфическое в вербальной экспликации концепта «музыка» в русской художественной картине мира XIX – XX вв. Современные лингвистические и методико-дидактические исследования. 2017. № 4 (36). С. 78–94.
7. Клокова А. Анализ художественного концепта (на материале концепта «музыка» в лирике К.Д. Бальмонта). Человек, текст, язык в системе социогуманитарного знания : сборник материалов ІІ Всероссийской конференции. Нижний Тагил, 2018. С. 151–159.
8. Сапрыкина В. Национальная специфика языкового отражения концепта в художественной картине мира (на материале вербализации концепта «музыка» в русской и немецкой поэзии XIX – XX вв.) : автореф. дисс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка». Воронеж, 2005. 23 с.
9. Арзямова О., Спинько М. Концепт «музыка» в романе Е.Г. Водолазкина «Брисбен». Филологические открытия : сборник научных статей VII Международной научно-методической конференции. Уссурийск, 2019. С. 5–8.
10. Роман в три октавы: Галина Юзефович – о том, как устроен «Брисбен», самая музыкальная книга Евгения Водолазкина. URL: https://meduza.io/feature/2018/12/08/roman-v-tri-oktavy.
11. Холопов Ю., Поспелова Р. Философия гармонии Боэция. Гармония: проблемы науки и методики. 2005. Вып. 2. С. 38–66.
12. Ефремова Т. Новый словарь русского языка: толково-словообразовательный : в 2 т. Москва : Русский язык, 2001. Т. 1. 1084 с.
13. Красовская Н. Художественный концепт: методы и приемы исследования. Известия Саратовского университета. 2009. Т. 9. № 4. С. 21–25.
14. Каплан В. Жизнь как продолжение жизни: в чем смысл нового романа Водолазкина «Брисбен». Фома. URL: https://foma.ru/zhizn-kak-prodolzhenie-zhizni-v-chem-smyisl-novogo-romana-vodolazkina-brisben.html.
15. Жемчужины мысли. URL: https://www.inpearls.ru/221455.
16. Тремоло. Википедия. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE.