СТРАТАГЕМА АПЕЛЯЦІЇ ДО ЛОГІКИ ЯК ЗАСІБ ДИСКУРСИВНОГО ВПЛИВУ (ЗА ВИСТУПАМИ ПРОКУРОРІВ)
Анотація
Розглянуто стратагему апеляції до логіки в англійськомовному судовому дискурсі з погляду її впливу на реципієнтів. Це поняття безпосередньо пов’язане з поняттям стратегії. Однак, на відміну від неї, це поняття тільки починає займати свою нішу у працях учених. Актуальність статті зумовлена нестачею досліджень із цієї теми та глибокого аналізу цього явища в контексті постійного протистояння в сучасному інформаційному просторі. Дослідження проводиться на перетині кількох наукових і лінгвістичних парадигм: комунікативної, когнітивної, прагматичної і лінгвокультурологічної. Логіка розвитку цих напрямів сучасної лінгвістичної науки зумовила новизну цієї розвідки. Значну увагу приділено прикладному характеру дослідження. Основна мета цієї роботи – дослідити стратагему апеляції до логіки в англійськомовному судовому дискурсі з погляду її впливу на учасників судового процесу. Заявлено такі завдання: уточнити термінологічний апарат, задіяний у статті; з’ясувати типи переконливих аргументів, їхній вплив на учасників судового процесу; встановити мовні засоби, що виражають стратагему апеляції до логіки в дискурсі сторони звинувачення. У розвідці використано такі методи: лінгвістичне спостереження й аналіз, а також когнітивний метод, метод критичного аналізу дискурсу, метод прагматичного аналізу. Доведено, що зазначена стратагема виражена за допомогою аргументів глибинного та поверхневого рівнів. Глибинні аргументи виконують основну функцію логічного впливу – доведення правоти позивача. Такі докази обґрунтовують правдивість суджень, які, у свою чергу, переконують суд і присяжних. Лексичні засоби, які вербалізують аргументи глибинного рівня, об’єднані загальним смислом: «переконливість аргументів». Встановлено, що аргументи поверхневого рівня виконують другорядну функцію – функцію емоційного впливу для створення негативного іміджу відповідача та позитивного іміджу позивача: а) лексичні засоби з позитивною конотацією для створення образу позивача; б) лексичні засоби з негативною конотацією для створення образу відповідача. Разом вони утворюють ефективну тактику переконання, яка впливає на свідомість адресатів, приводить до зміни їхньої поведінки.
Посилання
2. Нефёдова Л., Никифорова Э. Коммуникативные тактики создания образа подсудимого. Юрислингвистика. 2015. № 4. С. 43–50.
3. Зайцева М. Судебный дискурс: речевые стратегии и тактики, языковые средства выражения конфликта. Перший незалежний науковий вісник. 2016. № 6–1 (6). C. 74–78.
4. Завьялова Т. Формирование терминологических средств стратагематики в китайской культуре. Восток – Запад: Историко-литературный альманах: 2003–2004. Москва : Вост. лит., 2005. С. 255–275.
5. Чугреев В. Стратагемы – особенности и специфика применения. 2011. URL: https://strateg.org/stratagemy.html (дата звернення: 21.04.2021).
6. Moon H. The Art of Strategy: Sun Tzu, Michael Porter, and Beyond. Cambridge : Cambridge University Press, 2018. 332 р.
7. Иссерс О. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва : КомКнига, 2006. 288 с.
8. Labov W., Fanshel D. Therapeutic Discourse. Psychotherapy as Conversation. New York : Academic Press, 1977. 347 p.
9. Демьянков В. Интерпретация текста и стратагемы поведения. Семантика языковых единиц и текста : лингвистические и психолингвистические исследования. Москва : Ин-т языкознания АН СССР, 1979. 148 с.
10. Павлова Н. Дискурс в современном мире. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2011. 368 с.
11. Dziuba D. Opening Statement – Some Reminders. URL: http://www.trialarchives.org/pdfs/Opening%20Statements/Opening%20Statement%20-%20Some%20Reminders%20(Daniel%20C.%20Dziuba).pdf (дата звернення: 21.04.2021).
12. Brockriede W. Where is Argument? URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED102638.pdf (дата звернення: 21.04.2021).
13. Беседина Е. Особенности аргументативного дискурса личностей с когнитивным стилем «Когнитивная простота». Научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. 2011. № 66. С. 1–15.
14. Уголовное право США. URL: https://studme.org/196497/pravo/pokushenie_attempt (дата звернення: 21.04.2021).
15. O’Keefe D. Persuasion: Theory and Research. Thousands Oaks, CA : Sage Publication, 2002. 408 р.