ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ СКОРОЧЕНЬ У НІМЕЦЬКІЙ ФАХОВІЙ МОВІ ВИКЛАДАЧА
Анотація
У статті було проведене дослідження абревіації фахової німецької мови педагога як основного засобу мовної економії. У зв’язку із цим було проаналізовано поняття «абревіація» на основі численних праць українських та закордонних учених із цього питання. Абревіацію можна розуміти як скорочення з метою мовної економії під час спілкування спеціалістами однієї галуззі діяльності з ознаками вторинності, продуктивності, економії та самостійності. Було розглянуто основні способи систематизації скорочень з подальшим виокремленням їхньої єдиної структурної класифікації. До основних видів абревіатур належать ініціальні скорочення, комбіновані скорочення й усічені абревіатури. Ініціальні скорочення поділяються на акроніми, літерно-цифрові, літерні зі сполучником та парні літерні скорочення. До комбінованих належать літерно-словесні, усічені словесні та літерно-словесні скорочення із цифрами. Найбільшу кількість видів становлять усічені абревіатури, які можуть бути усіченими літерними, усіченням одного слова, усіченням та поєднанням частин декількох слів, усіченням та поєднанням першої та останньої літер слова, усіченням та поєднанням складів слова, усіченням та поєднанням літер, складів та частин слова, усіченням слова із цифрами, усіченням слова з літерами та цифрами та телескопізмами (поєднання початкової та кінцевої частин слів). Відповідно до наведеної класифікації було проаналізовано основні види та кількість термінів- абревіатур фахової німецької мови викладача з наведенням прикладів із фахових журналів педагога німецької мови. Надалі було виокремлено 123 абревіатурні одиниці із загальної кількості 3 000 термінів професійної мови викладача, що становить 4,1% від їх загальної кількості. На основі проведеного дослідження було встановлено, що найбільшу кількість становлять акроніми та літерно-словесні скорочення. Помітна тенденція до збільшення кількості літерно-словесних скорочень, утворених у німецькій фаховій мові педагога на основі акронімів. Попри непродуктивність абревіатурних термінів, цей факт вказує на збільшення їхнього обсягу в німецькій фаховій мові викладача, що робить актуальним їх подальше дослідження.
Посилання
2. Дужа-Задорожна М. Особливості абревіатур у німецькій економічній мові. Львів : Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2007. С. 94–97.
3. Дюжикова Е. Аббревиация сравнительно со словосложением : дис. … докт. филол. наук. Москва, 1997. 340 с.
4. Петренко О. Особливості абревіацій та скорочень у німецькій термінології робототехніки. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2020. Т. 31 (70). № 1. Ч. 2. С. 166–169.
5. Книшенко Н. Абревіація в системі сучасної дорожньо-будівельної термінологічної номінації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 675 : Проблеми української термінології. С. 19–22.
6. Лейчик В. Пиар и другие аббревиатуры. Русская речь. 2002. № 5. С. 40–44.
7. Халіновська Л. Особливості абревіації в українській авіаційній термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 675 : Проблеми української термінології. С. 50–53.
8. Armbruster Klaus. DER GESAMTPERSONALRAT DER LEHRERINNEN UND LEHRER beim Staatlichen Schulamt für den Landkreis Darmstadt-Dieburg und die Stadt Darmstadt. Darmstadt, den 24.3.2020. URL: https://www.gew-darmstadt.de/fileadmin/user_upload/GPRLL-DADI_ Erlaeuterungen_zur_mail_ letzter_Woche_.pdf.
9. Budde Monika Angela. Mehrsprachigkeit – Language Awareness – Sprachbewusstheit. Einführung. Zeitschrift für interkulturellen Fremdsprachenunterricht. 2016. № 21 : 2. S. 1–4.
10. Demmig Silvia. Language awareness und Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift für interkulturellen Fremdsprachenunterricht. 2016. № 21 : 2. S. 68–75.
11. Dinger Otto. Fremdsprachen Lehren: Vorlesungen zur Didaktik des Fremdsprachenunterrichtes Deutsch als Zweitsprache. Ushhorod Lira, 2004. 98 S.
12. Duden 9 – Duden. Deutsches Universalwörterbuch. 9, vollständig überarbeitete und erweiterte Auflage 2019. Buch. 2144 S.
13. Felger Susanne. Azubis informieren SchülerInnen. Eine Kooperation von Unternehmen, Schulen, Jugendberufshilfe und Stadt Weinheim. Freudenberg Stiftung, 2013. 28 S.
14. Funk Hermann. Berufsbezogener Fremdsprachenunterricht. Handbuch Fremdsprachenunterricht / Karl-Richard Bausch, Herbert Christ, Hans-Jürgen Krumm (Hg.). Tübingen, 2003. S. 175–179.
15. Gogolin Inge Durchgängige Sprachbildung Qualitätsmerkmale für den Unterricht. Zusammenarbeit mit der FÖRMIG-AG Durchgängige Sprachbildung. Waxmann Verlag GmbH, 2011. 28 S.
16. Hollmann Victoria. MINTegration. Lehrkraft für besondere Aufgaben. Mercator Institut für Sprachförderung und Deutsch als Zweitsprache. 2017. URL: https://www.mercator-institut-sprachfoerderung.de/de/studium-weiterbildung/ausgewaehlte-lehrprojekte/mintegration.
17. Lehrer NRW. Verband für den Sekundarbereich. Pädagogik & HOCHSCHUL VERLAG / Brigitte Balbach et al. Düsseldorf, 2014. 1. 28 S.
18. Lehrer NRW. Verband für den Sekundarbereich. Pädagogik & HOCHSCHUL VERLAG / Brigitte Balbach et al. Düsseldorf, 2014. 2. 28 S.
19. Lehrer NRW. Verband für den Sekundarbereich. Pädagogik & HOCHSCHUL VERLAG / Brigitte Balbach et al. Düsseldorf, 2019. 230 S.
20. Lehrer NRW. Verband für den Sekundarbereich. Pädagogik & HOCHSCHUL VERLAG / Brigitte Balbach et al. Düsseldorf, 2020. 2. 30 S.
21. Morfeld Petra. Sprachenzertifikate. Handbuch Fremdsprachenunterricht / Karl-Richard Bausch, Herbert Christ, Hans-Jürgen Krumm (Hg.). Tübingen. 2003, S. 384–387.
22. Nerlich Barbara. Vergleichende Studie der L1-Lesekompetenz bilingual unterrichteter Schüler der Klassenstufen 7 und 10 an schleswigholsteinischen Gymnasien : Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der Philosophischen Fakultät der Christian-Albrechts-Universität zu Kiel, 2013. 225 S.
23. Nissen Rudolf. Formen der Leistungsmessung in der unterrichtlichen Praxis. Handbuch Fremdsprachenunterricht / Karl-Richard Bausch, Herbert Christ, Hans-Jürgen Krumm (Hg.). Tübingen, 2003. S. 370–373.
24. PONS Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache : 110.000 Stichwörter, Wendungen und Beispielsätze. Stuttgart : Klett, 2018. 1707 S.
25. Reiske Heinz. Fremdsprachenunterricht in der Erwachsenbildung in deutschsprächigen Ländern. Handbuch Fremdsprachenunterricht / Karl-Richard Bausch, Herbert Christ, Hans-Jürgen Krumm (Hg.). Tübingen, 2003. S. 86–92.
26. Wahrig-Burfeind Renate. WAHRIG Deutsches Wörterbuch. 9. Auflage. Brockhaus, 2011. 1730 S.