РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СТЕРЕОТИПУ АМЕРИКАНЦЯ АЗІАТСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В МЕДІАДИСКУРСІ XX СТОЛІТТЯ
Анотація
Комунікація представників різних культур та конфесій зумовлює виникнення етнічних стереотипів, які є соціокультурними зразками груп певної раси чи національності, що формуються на основі оцінного сприйняття характерних відмінностей меншини від панівної більшості. Стереотипізація є соціальною категоризацією, яка відбувається за участю мовних засобів, які закріплюють стереотипи в колективній свідомості. Мовне оприявлення стереотипів відбувається за допомогою лексичних та ідіоматичних одиниць, стилістичних та риторичних засобів медіадискурсу. У статті висвітлюються результати дискурсивного аналізу мовних засобів репрезентації етнічного стереотипу американця азіатського походження в американському медіадискурсі XX століття. Цей етнічний стереотип реалізується в оціночних характеристиках зовнішньої та культурної відмінності меншини від домінантної етнічної групи. Формування стереотипу американця азіатського походження відбувалось у 20-ті роки XX століття з появою у країні перших китайських іммігрантів. За часи каліфорнійської золотої лихоманки до Сполучених Штатів заїжджають значна кількість робітників із Китаю, які видобували золото та виконували важку роботу. Американізація китайських іммігрантів зображається в медіадискурсі як шлях до успіху, але цей успіх сприймається як конкуренція. Зумовлене економічними чинниками змагання за робочі місця відобразилось у зневажливих назвах переселенців. Лексичні одиниці, які позначають цей стереотип, указують на негативне сприйняття етнічної меншини, що в медійному дискурсі відповідає риторичним прийомам, спрямованим на переконання в небезпечному характері іммігрантів з Азії. Відмінність зовнішнього вигляду і поведінки викликає непорозуміння і веде до ворожого сприйняття цієї расової групи. Рух за громадські права у 60–70-их роках XX століття змінює соціально- політичну ситуацію у країні. Відтоді політична коректність визнається принципом співіснування різних расових, релігійних, культурних та інших груп, що значно зменшує прояви мовленнєвої нетолерантності в американському суспільстві. Визнання працьовитості та наполегливості американців азіатського походження, які працюють у торгівлі та науці, впливає на виникнення позитивного стереотипу наприкінці XX століття.
Посилання
2. Кубрякова Е.С. Краткий словарь когнитивных терминов. Москва, 1997. 245 с.
3. Рубанець О.М. Особливості впливу когнітивних ідей на сучасний розвиток науки. Філософські проблеми гуманітарних наук : альманах. 2018. № 1 (27). С. 24‒27.
4. Сорокин Ю.А. Стереотип, штамп, клише: к проблеме определения понятий. Общение : теоретические и практические проблемы. 1978. С. 133‒138.
5. Amodio D.M. The Neuroscience of Prejudice and Stereotyping. Nature reviews Neuroscience. 2014. P. 670.
6. Bartmińsksi J. Aspects of Cognitive Etnolinguistics / J. Zinken (Ed.). Shefield and Oakville : Equinox, 2009. 256 р.
7. Bartmiński J. What Does It Mean for Stereotypes to “Reside in Language”? Stereotypes and Linguistic Prejudices in Europe / A. Dąbrowska, W. Pisarek, G. Stickel (Eds.). Research Institute for Linguistics Hungarian Academy of Sciences, 2017. Р. 115‒135.
8. Coulmas F. Routineim Gesprach. Zurpragmatishen Fundirung der Idiomatik. Wiesbaden : Athenaion, 1981. 262 S.
9. Lyubymova S. Stereotyping Indigeneity: the Case of Native American. Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities. 2019. Vol. 11. № 2. DOI: 10.21659/rupkatha.v11n2.05.
10. Quasthoff M.U. The Uses of Stereotype in Everyday Argument : Theoretical and Empirical Aspects. Journal of Pragmatics. North-Holland Publishing Company, 1978. Vol. 2. Iss. 1. P. 1–48.