ФУНКЦІЮВАННЯ КОНСТИТУЕНТІВ МОВЛЕННЄВОГО ВАРІАНТА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ “FACE” У ДЕТЕКТИВНИХ РОМАНАХ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті розглядається лексико-семантичне поле “FACE”, що бере участь у створенні образу персонажа, а саме в його описі, у детективному романі. Шляхом суцільної вибірки було отримано 659 контекстів портретних описів персонажів детективного роману XX сторіччя. Нами з’ясовано, що портретні вкраплення (93%) превалюють над портретними описами (1,4%), що зумовлено жанровою специфікою досліджуваних творів. Такий прийом сприяє створенню динамічності оповідання, а також є сюжетною і структурною ланкою в текстах завдяки частим повторенням і уточненням портретних характеристик персонажів. Прийом, який автори детективних романів влучно застосовують для створення ефекту напруженості та загадковості. Число конституентів лексико-семантичного поля “FACE” становить 1 929 одиниць, найбільш актуалізовані такі зони: «очі», «особа загалом», «рот». Важливою роллю конституентів лексико- семантичного поля “FACE” є номінація вираження емоцій, мімічних і немімічних, через які автор передає переживання і почуття персонажів, надаючи їм достовірності. Загалом у межах усієї вибірки було зафіксовано всього 478 випадків експлікації емоційних переживань персонажа. У досліджуваних текстах були зафіксовані номінації почуття любові, а також 39 видів емоцій, станів і реакцій. Отримані дані були структуровані відповідно до номінацій позитивних, негативних і нейтральних емоцій. Аналіз виявив значну чисельну перевагу групи негативних емоцій, а саме «гнів», «невдоволення», «сором». У групі нейтральних емоцій превалюють «здивування», «здивування й інтерес», що цілком закономірно і зумовлено жанровою специфікою творів. Група позитивних емоцій найменш численна, ситуативна і не пов’язана із кримінальними сценами.