ФУНКЦІЮВАННЯ КОНСТИТУЕНТІВ МОВЛЕННЄВОГО ВАРІАНТА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ “FACE” У ДЕТЕКТИВНИХ РОМАНАХ ХХ СТОЛІТТЯ

Ключові слова: портретні описи, портретні вкраплення, жанр, експлікація, конституент, негативні емоції

Анотація

У статті розглядається лексико-семантичне поле “FACE”, що бере участь у створенні образу персонажа, а саме в його описі, у детективному романі. Шляхом суцільної вибірки було отримано 659 контекстів портретних описів персонажів детективного роману XX сторіччя. Нами з’ясовано, що портретні вкраплення (93%) превалюють над портретними описами (1,4%), що зумовлено жанровою специфікою досліджуваних творів. Такий прийом сприяє створенню динамічності оповідання, а також є сюжетною і структурною ланкою в текстах завдяки частим повторенням і уточненням портретних характеристик персонажів. Прийом, який автори детективних романів влучно застосовують для створення ефекту напруженості та загадковості. Число конституентів лексико-семантичного поля “FACE” становить 1 929 одиниць, найбільш актуалізовані такі зони: «очі», «особа загалом», «рот». Важливою роллю конституентів лексико- семантичного поля “FACE” є номінація вираження емоцій, мімічних і немімічних, через які автор передає переживання і почуття персонажів, надаючи їм достовірності. Загалом у межах усієї вибірки було зафіксовано всього 478 випадків експлікації емоційних переживань персонажа. У досліджуваних текстах були зафіксовані номінації почуття любові, а також 39 видів емоцій, станів і реакцій. Отримані дані були структуровані відповідно до номінацій позитивних, негативних і нейтральних емоцій. Аналіз виявив значну чисельну перевагу групи негативних емоцій, а саме «гнів», «невдоволення», «сором». У групі нейтральних емоцій превалюють «здивування», «здивування й інтерес», що цілком закономірно і зумовлено жанровою специфікою творів. Група позитивних емоцій найменш численна, ситуативна і не пов’язана із кримінальними сценами.

Посилання

1. Анджапаридзе Г.А. Не только о детективе. Москва : Вагриус, 2003. 382 с.
2. Андроникова М.И. От прототипа к образу. К проблеме портрета в литературе и кино. Москва : Просвещение, 1986. 456 с.
3. Беспалов А.Н. Структура портретных описаний в художественном тексте среднеанглийского периода : дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Москва, 2001. 160 с.
4. Горшенева Е.С. Портрет персонажа в системе целостного художественного текста : автореф. дис ... канд. филол. наук. Киев, 1984. 36 с.
5. Калинюк Е.А. КРФ «описание» в научно-фантастическом тексте : дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Одесса, 2001. 121 с.
6. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. 4-е изд., испр. Москва : Флинта, 2019. 316 с.
7. Кухаренко В.А. Кумулятивный образ и связность текста. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». 2011. Т. 14. № 1. С. 59–68.
8. Невская П.В. Особенности портретных описаний в художественных произведениях. URL: http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2013/Philosophia/4_138037.doc.htm.
9. Потапова Н.Д. Лингвистический поворот в историографии. Санкт-Петербург : Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2015. 380 с.
10. Cawelty J.G. Adventure, Mystery and Romance: Formula Stories as Art and Popular Culture. Chicago : UP, 1976. 292 p.
11. Christie A. Three-Act Tragedy. William Morrow Paperbacks, 2011. 272 p.
12. Queen E. The Chinese Orange Mystery. New York : Pocket Books, 1939. 243 p.
13. Stout R. Too Many Cooks. New York : Jove / HBJ, 1979. 205 p.
Опубліковано
2021-09-17
Як цитувати
Матович, О. О., & Онищук, І. Ю. (2021). ФУНКЦІЮВАННЯ КОНСТИТУЕНТІВ МОВЛЕННЄВОГО ВАРІАНТА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ “FACE” У ДЕТЕКТИВНИХ РОМАНАХ ХХ СТОЛІТТЯ. Мова. Література. Фольклор, (1), 136-144. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-19