ЛІТЕРАТУРНА НОРМА Й МОВЛЕННЄВА ЕКСПРЕСІЯ В ПОЕТИЦІ В. А. ЧАБАНЕНКА

Ключові слова: варіативність слова, стилістичне відхилення від норми, експресивні явища, експресивний потенціал, ідіостиль

Анотація

Стаття продовжує цикл публікацій, присвячених поетичній мовотворчості вченого та письменника В. Чабаненка, його новаторству в пошуку незвичних форм, образів, умінню експериментувати з поетичною мовою, розширенню словесної палітри завдяки виражально-зображальним, експресивним засобам української мови. У статті зроблено спробу аналізу мовленнєвої експресії в мовно-художній системі В. Чабаненка, яка виникає на основі свідомого стилістично заданого відхилення автора від літературної норми, з’ясування експресивного потенціалу цих одиниць. Стилістичним колоритом відзначаються експресивні явища, які виникають на ґрунті порушення лексичних норм, що виявляється у вживанні просторіч, говіркових слів, корпоративного жаргону, сполучуваності слів. Активно використовує автор і потужний арсенал фразеології. Він вдається до трансформації, контамінації та нагнітання фразеологічних одиниць. Експресивні явища на ґрунті порушення словотвірних норм виникають під час уживання автором оказіоналізмів-новотворів, серед яких переважають семантико-дериваційні оказіоналізми, утворені за допомогою пестливо-зменшувальних суфіксів від слів, що нормативно не піддаються афективності. Експресивні явища, що виникають на ґрунті фонетичних / фонетико-орфоепічних норм сучасної літературної мови, у мовотворчості В. Чабаненка нечисленні. Експресивні явища на ґрунті морфологічних норм спостерігаються лише в категоріях іменника. Мовна експресія, що створюється автором на ґрунті порушення синтаксичних норм, виникає в разі вживання ампліфікаційно-багатоступінчастої прикладки та повторення службових частин мови та вигука. Естетична картина світу поета В. Чабаненка – це вдале поєднання національного образного світобачення й філософського осмислення історичного процесу. Мовні засоби, залучені автором до творення образів ліричних творів, виявляють величезні потенції загальнонародної мови та неабиякі творчі можливості митця. Досліджені стилістично вправні відступи від загальноприйнятих норм свідчать про мовну віртуозність автора, а манера їх використання накладає відбиток на його індивідуальний стиль, якому притаманні палкий патріотизм, глибока пошана до людини праці.

Посилання

1. Кіраль С. Питання теорії і практики перекладу в епістолярній спадщині І. Денисюка, Г. Кочура, В. Чабаненка. Науковий вісник Національного університету біоресурсів та природокористування України. Філологічні науки. Київ, 2013. Вип. 186. Ч. 1. С. 102–113.
2. Микитів Г. Вербалізація концепту Нижньої Наддніпрянщини в поезії В. Чабаненка. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2013. № 3. С. 245–249.
3. Бацій І. Краса і сила слова. Київ : Радянська школа, 1983. 97 с.
4. Горбачевич К. Вариативность слова и языковая норма. Ленинград : Наука, Ленинградское отделение, 1978. 238 с.
5. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. Київ : Довіра, 1999. 432 с.
6. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. Київ : Либідь, 1993. 248 с.
7. Русанівський В. Естетика художнього слова. Культура слова. Київ : Наук. думка, 1976. Вип. 11. С. 5–17.
8. Чабаненко В. Січ духовна. Поезії. Запоріжжя, 2007. 220 с.
9. Чабаненко В. Стилістика експресивних засобів української мови : монографія. Запоріжжя : ЗДУ, 2002. 351 с.
Опубліковано
2021-09-17
Як цитувати
Сірик, С. В. (2021). ЛІТЕРАТУРНА НОРМА Й МОВЛЕННЄВА ЕКСПРЕСІЯ В ПОЕТИЦІ В. А. ЧАБАНЕНКА. Мова. Література. Фольклор, (1), 159-164. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-22