МОВНА АРХАЇЗАЦІЯ ЯК ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ТВОРЕННЯ КОЛОРИТУ ЕПОХИ В РОМАНІ Б. АКУНІНА «АЗАЗЕЛЬ»

Ключові слова: історичний колорит епохи, архаїзація тексту, застаріла лексика, засоби архаїзації, стиль Б. Акуніна, роман «Азазель»

Анотація

У статті розглянуто мовну архаїзацію як основний засіб творення колориту епохи у романі «Азазель» відомого популярного сучасного російського письменника Бориса Акуніна (Г. Чхартішвілі). Робота належить до низки досліджень природи історизму, особливостей історичної поетики, прийомів і засобів творення історичного колориту тощо і перетинається з працями, що висвітлюють окремі аспекти творчості Б. Акуніна: від авторської концепції історії до типових рис персонажів. Наголошено, що відтворення мовних особливостей минулого є важливою складовою частиною правдоподібності і виразності, формування необхідної часової дистанції між читачем і зображуваною епохою, зокрема межею ХІХ і ХХ століть. Стилізація сприяє творенню художньої реальності, у якій розгортається сюжет твору, діють персонажі. Стилізація минулого стосується не тільки мови персонажів, а й усього стилю викладу загалом і здійснюється насамперед через архаїзацію тексту. До архаїзації залучено одиниці різних рівнів: лексико-фразеологічні та словотвірні засоби, синтаксичні конструкції, обіграються смислові відтінки, семантичні зсуви тощо. Сучасні одиниці вступають у семантико-синтаксичні зв’язки з архаїчними елементами і внаслідок цього, з одного боку, набувають відтінку певної архаїчності, а з другого – активно впливають на загальну стилістичну спрямованість контексту, поглиблюють його експресивну тональність. Установлено, що Б. Акунін дотримується поміркованої історичної стилізації, що йде від пушкінської традиції. Колорит епохи кінця ХІХ – початку ХХ ст. відтворюється за допомогою небагатьох, проте типових для цього періоду мовних прикмет, пов’язаних із соціально-політичним устроєм, побутом, звичками людей, їхньою поведінкою, інтересами, духовною культурою. Застарілі слова різних типів стають ключовими для тексту, синтезуючи його головну думку. Важливим елементом мовної організації тексту є фразеологізми, етикетні мовні форми, інші прецедентні феномени тогочасної культури. Перспективним напрямом дослідження вважаємо аналіз концепту «історія» в художній картині світу Б. Акуніна.

Посилання

1. Акунин Б. Азазель. Роман. Москва : Захаров, 2002. 237 с.
2. Артемова А.М. Лексико-семантические особенности перевода художественных произведений Б. Акунина с русского языка на английский. Вестник Московского государственного областного университета. Серия: Лингвистика. 2018. № 3. С. 109–117. DOI: 10.18384/2310-712X-2018-3-109-117
3. Бобкова Н.Г. Романы Б. Акунина о Пелагии в контексте постмодернизма. Филологическое образование: проблемы и перспективы: материалы всерос. науч.-практ. конф. (17 мая 2007). Улан-Удэ : Изд-во Бурят. гос. ун-та, 2007. С. 91–93.
4. Бобкова Н.Г. Функции рекуррентного персонажа в романах Б. Акунина о Фандорине. Вестник Бурятского государственного университета. Серия Филология. Улан-Удэ, 2009. С. 224–226.
5. Бреева Т.Н. Концептуализация истории в литературных проектах Г. Чхартишвили. Филология и культура. 2014. № 3(37). С. 42–48.
6. Валеев Г.К. О степени архаизации языка художественных произведений (на примере языка романа А. К. Толстого «Князь Серебряный»). Вестник Челябинского государственного университета. 2017. № 12(408). Филологические науки. Выпуск 110. С. 31–38.
7. Галич О.А. Критерії розрізнення історичної та документально-біографічної прози. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2010. № 2. С. 44–49.
8. Гамали О.И., Каневская О.Б. Особенности исторического колорита в романе В. Пикуля «Фаворит». Лінгвістика. Лінгвокультурологія: зб. наук. пр. / редкол.: Ю.О. Шепель (відп.ред.) та ін. Дніпро : Роял Принт, 2017. Т. 11. С. 224–237.
9. Дудніков М.О. Жанр російського історичного роману (кінець ХІХ ст. – 20-ті роки ХХ ст.): поетика, типологія, шляхи розвитку : монографія. Кривий Ріг, 2014. 362 с.
10. Егорова О.Н. Лингвоспецифика исторического романа. Вестник Вятского государственного гуманитарного университета. Филологические науки. 2016. С. 63–66.
11. Калганова В.Е., Михайлов Э.Л. Интертекстуальность как текстообразующий механизм романа Бориса Акунина «Азазель». Пушкинские чтения-2014. Художественные стратегии классической и новой литературы: жанр, автор, текст: материалы XIX международной научной конференции. Санкт-Петербург : ЛГУ им. А. С. Пушкина, 2014. С. 119–127.
12. Каневська О.Б., Гамалі О.І. Репрезентанты концепта ИСТОРИЯ в художественной картине мира М. Алданова. Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах: Х Міжнародна наукова конференція (м. Дніпро, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 15–16 квітня 2021 року): матеріали / укладання і загальна редакція проф. Т.С. Пристайко. Дніпро : Ліра, 2021. 196 с. С. 33–36.
13. Карпухина В.Н. Ключевые лингвоаксиологические макростратегии перевода романа Б. Акунина «Азазель» на английский язык. Сибирский филологический журнал. 2017. № 1. С. 184–191. DOI 10.17223/18137083/58/18.
14. Комарова О. Новый старый русский. О творчестве Б. Акунина. Полярный вестник. 2001. № 4. С. 71–83.
15. Мазанаев Ш.А., Муталибова Д.М. Герой цикла романов Бориса Акунина «Приключение Эраста Фандорина» как новый тип героя в русской литературе. Мир науки, культуры, образования. 2018. № 2(69). С. 598–599.
16. Плешкова О.И. Пародическая трансформация сказочных образов Г. Х. Андерсена в романе Б. Акунина «Азазель». Мир науки, культуры, образования. 2016. № 2(57). С. 352–355.
17. Руденко К.В. Альтернативные способы перевода интертекстуальных единиц на английский язык (на примере произведения Б. Акунина «Турецкий гамбит»). Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2016. № 8(62). C. 157–159.
18. Самотик Г.Г. К проблеме архаизации языка исторической прозы. Вестник Красноярского государственного педагогического университета им. В.П. Астафьева. Актуальные проблемы науки. Филология. Слово – образ – мир. 2013. С. 198–203.
19. Сорокин С.П. Бинарность Фандорина, или пересечение восточной и западной традиций в контексте «фандоринского цикла» Б. Акунина. Ярославский педагогический вестник. 2011. № 1. Том 1 (Гуманитарные науки). С. 264–268.
20. Тан Ши. Особенности игровой стратегии поэтики Б. Акунина «Смерть Ахиллеса». Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Литературоведение. Журналистика. 2017. Т. 22. № 4. С. 614–626. DOI 10.22363/2312-9220-2017-22-4-614-626.
21. Туова Р.Х. Жанровые стратегии детективного дискурса как маркеры прецедентности в романах Б. Акунина об Эрасте Фандорине. Вестник Адыгейского государственного университета. Серия «Филология и искусствоведение». 2016. Вып. 2(177). С. 132–137.
22. Червінська О.В. Традиційний історичний персонаж і його функції в художньому тексті: [Класифікація традиційних історичних персонажів: образ-ідеал, образ-модель, образ-символ]. Поетика. Київ : Наукова думка, 1992. С. 151–166.
Опубліковано
2022-06-15
Як цитувати
Гамалі, О. І., & Каневська, О. Б. (2022). МОВНА АРХАЇЗАЦІЯ ЯК ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ТВОРЕННЯ КОЛОРИТУ ЕПОХИ В РОМАНІ Б. АКУНІНА «АЗАЗЕЛЬ». Мова. Література. Фольклор, (2), 25-33. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-2-3
Розділ
РОЗДІЛ I. МОВОЗНАВСТВО