КОНОТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ У ЗМІСТОВІЙ СТРУКТУРІ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УКРАЇНСЬКИХ ТОПОНІМІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ключові слова: топонім, конотація, фонетична мотивація, метафоризація, перифраз, словотвірне членування

Анотація

У статті аналізуються шляхи становлення конотативного значення топонімів на матеріалі російськомовних географічних назв Запорізької області, описані чинники, що впливають на формування конотативного компонента у їхній змістовій структурі, виявлено механізми подальшого розвитку конотації названих онімів. У змістовій структурі географічних назв виділяються базові компоненти, які формують значення топоніму. Фонові компоненти, як і значення загалом, актуалізуються у процесі номінації, проте їх якісні характеристики та ступінь застосування буде залежати від преференцій того, хто називає. Конотація топонімів формує постійні, стійкі типові знання про об’єкт, віддзеркалює змінні ситуативно-пов’язані уявлення про нього. У процесі дослідження визначаються лінгвальні та екстралінгвальні чинники формування конотативного значення топонімів, де особлива увага приділяється екстралінгвальному. Він впливає на емоційне забарвлення географічних назв через асоціативний зв’язок, а також включає всю сукупність інформації про денотат. Саме на цих асоціаціях, а також на основі експресивної оцінки формується конотація аналізованих топонімів. Виявлено основні способи формування конотативного компонента у змістовій структурі географічних назв Запорізької області. Метафоризація та метонімізація є найбільш активними у творенні зазначених топонімів. Частіше розвивають конотативне значення хороніми та ойконіми способом видалення одного компонента назви та заміни його на інший. Абревіації піддається більшість географічних назв, які малоефективні та рідше використовуються в усному мовленні. Формують конотативне значення також різні демінутивні та гіпокористичні топоніми, що практично актуалізується у всіх мовленнєвих регістрах.

Посилання

1. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография : в 2 томах. Москва : Школа «Языки русской культуры», 1995. Т. 2. 767 с.
2. Божко І.С. Квазітопоніми та конотативні топоніми на позначення провінційності в неформальному мовленні франкофонів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2021. № 1(45). С. 79–85.
3. Ільченко І.І., Ісачук Н.В. Семантико-структурна характеристика відантропонімних назв поселень Запорізького краю. Влоцлавек : Baltija Publishing, 2020. С. 238–253.
4. Канна В.Ю. Структура, функции и лексикография коннотативной топонимии : дисс. … к. филол. н. : 10.02.15. Донецкий национальный университет, 2009. 253 с.
5. Канна В.Ю. Топонимные перифразы: пути возникновения и исторические судьбы. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2016. № 25. С. 134–136.
6. Лукаш Г.П. Актуальні питання української конотоніміки : монографія. Донецьк : Промінь, 2011. 448 с.
7. Лукаш Г.П. Словник конотативних власних назв. Вінниця : ДонНУ, 2017. 280 с.
8. Лукаш Г.П. Український коннотонімікон: структура і чинники формування : автореф. дис. … д. філол. н. : 10.02.01. Київ, 2011. 36 с.
9. Отин Е.С. Избранные работы. Донецк : ДонГУ, 1997. 284 c.
10. Отин Е.С. Словарь коннотативных собственных имен. Москва : ООО «А Темп», 2006. 440 с.
11. Чабаненко В.А. Великий Луг Запорозький : Історико-топонімічний словник. Запоріжжя : ЗДУ, 1999. 331 с.
Опубліковано
2022-06-15
Як цитувати
Дука, Л. І., & Халаши, П. А. (2022). КОНОТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ У ЗМІСТОВІЙ СТРУКТУРІ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УКРАЇНСЬКИХ ТОПОНІМІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ. Мова. Література. Фольклор, (2), 40-45. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2021-2-5
Розділ
РОЗДІЛ I. МОВОЗНАВСТВО