КОНОТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ У ЗМІСТОВІЙ СТРУКТУРІ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УКРАЇНСЬКИХ ТОПОНІМІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

У статті аналізуються шляхи становлення конотативного значення топонімів на матеріалі російськомовних географічних назв Запорізької області, описані чинники, що впливають на формування конотативного компонента у їхній змістовій структурі, виявлено механізми подальшого розвитку конотації названих онімів. У змістовій структурі географічних назв виділяються базові компоненти, які формують значення топоніму. Фонові компоненти, як і значення загалом, актуалізуються у процесі номінації, проте їх якісні характеристики та ступінь застосування буде залежати від преференцій того, хто називає. Конотація топонімів формує постійні, стійкі типові знання про об’єкт, віддзеркалює змінні ситуативно-пов’язані уявлення про нього. У процесі дослідження визначаються лінгвальні та екстралінгвальні чинники формування конотативного значення топонімів, де особлива увага приділяється екстралінгвальному. Він впливає на емоційне забарвлення географічних назв через асоціативний зв’язок, а також включає всю сукупність інформації про денотат. Саме на цих асоціаціях, а також на основі експресивної оцінки формується конотація аналізованих топонімів. Виявлено основні способи формування конотативного компонента у змістовій структурі географічних назв Запорізької області. Метафоризація та метонімізація є найбільш активними у творенні зазначених топонімів. Частіше розвивають конотативне значення хороніми та ойконіми способом видалення одного компонента назви та заміни його на інший. Абревіації піддається більшість географічних назв, які малоефективні та рідше використовуються в усному мовленні. Формують конотативне значення також різні демінутивні та гіпокористичні топоніми, що практично актуалізується у всіх мовленнєвих регістрах.