КОНЦЕПТ «ВІДЧАЙ» У ПОЕЗІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ (НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ ПОЕЗІЙ «ДУМИ І МРІЇ»)

Анотація

Дослідження виконано в рамках когнітивної парадигми, що визначає його актуальність. Метою роботи було розкрити концепт ВІДЧАЙ у віршах Лесі Українки за допомогою концептуально-компонентного аналізу. Саме цей концепт у сучасних лінгвістичних працях, присвячених вивченню поезії Лесі Українки, розглядається вперше. Було проаналізовано 35 віршів, опублікованих переважно у розділах «Мелодії» та «Невільнічі пісні» збірки поезій «Думи і мрії». Вивчення концепту ВІДЧАЙ проводилось із урахуванням того факту, що концепт має трьох-компонентну будову. Для розкриття номінативної частини концепту було застосовано метод дефініцій. Для визначення поняття «відчай» було вивчено його трактування у таких словниках, як «Великий тлумачний словник сучасної української мови», а також «Тезаурус» та «Cambridge Dictionary». Контекстуальний метод допоміг розкрити образний та інтерпретаційний компоненти. Було здійснено пошук лексичних одиниць, що втілюють концепт ВІДЧАЙ у віршах Лесі Українки, взятих із збірки «Думи і мрії» і проаналізовано основні стилістичні фігури. Отже, результати дослідження свідчать, що перший, номінативний, компонент трьох-компонентної структури концепту ВІДЧАЙ представлений певним інформаційним змістом, близьким до словникового значення, і відповідно до результатів аналізу тлумачних словників номінативна одиниця «відчай» означає втрату надії, сум. Наступний компонент концепту – чуттєвий, або образний. Він складається більше з особистісного досвіду, ніж загального. Аналіз віршів із збірки поезій «Думи і Мрії» Лесі Українки показав, що концепт «відчай» представлений такими образами, як «сумний вітер», «ридаюче серце», «байдужії зорі», «біднеє щастя», «безжалісна муза», «беззбройна мова». Аналізуючи останній компонент концепту «відчай», інтерпретативне поле, ми розглянули найпоширеніші стилістичні фігури, які трапляються у віршах поетеси. Було виявлено, що переважно фігуративний елемент концепту ВІДЧАЙ у досліджуваних віршах Лесі Українки представлений такими стилістичними інструментами, як епітети, метафора, порівняння і персоніфікація.