НЕЙРОЛІНГВІСТИКА ЯК АВТОНОМНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА: ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Статтю присвячено проблемі систематизації здобутків нейролінгвістики як автономної галузі мовознавства за останні 10 років та визначенню перспектив її подальшого розвитку, насамперед у вітчизняному науковому просторі. У зв’язку із цим автори статті визначили дефінітивний обсяг поняття «нейролінгвістика» – вважають її міждисциплінарною експериментальною дисципліною попри те, що в наукових колах прийнятним є віднесення нейролінгвістики до психологічних, медичних і власне лінгвістичних наук. Окреслено коло завдань української лінгвістики, до якого введено чотири провідні завдання: 1) встановлення відмінностей мовної нейронної мережі між півкулями головного мозку мовця; 2) вивчення впливу двомовності (білінгвізму) на структуру та функції «універсальної» мовної нейронної мережі; 3) вивчення диференційного впливу двомовності на обробку головним мозком фонологічних, лексико-семантичних і синтаксичних одиниць мови; 4) прогнозування наслідків вікового й гендерного засвоєння та оволодіння другою мовою. У розрізі кожного з окреслених завдань презентовано основні здобутки нейролінгвістики, однак з опертям на праці українських учених, насамперед С. Засєкіна, В. Князева, Н. Кутузи, А. Ковалевської-Славової, О. Лозової, Д. Полгородник, Г. Труби, Л. Шнуровської та інших. Визначено лакунарні сегменти в розвитку вітчизняної нейролінгвістики, до яких сьогодні варто зарахувати проблеми моделювання процесів породження та розуміння мовлення в різних дискурсах, логопедії, змінених станів свідомості, авторознавчої та судово-лінгвістичної експертизи, а також синтезу методологійних технік нейролінгвістики та лінгвосеміотики.