ФОРМУВАННЯ НАДСУПЕРЛАТИВНОГО ЗНАЧЕННЯ В МАРКОВАНИХ ФОРМАХ ПОРІВНЯННЯ В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ

Анотація

У представленій роботі розглядається питання формування потенційного надсуперлативного значення маркованих одиниць на основі синтезу їхньої граматичної форми, внутрішньої семантики й текстового контексту (у просторі поетичного твору). Була поставлена мета вибрати й описати приклади, у яких присутнє потенційне надсуперлативне значення як один із способів актуалізації лінгвокреативного потенціалу ступенів порівняння в структурі поетичного тексту. Вивчення й опис таких структур є актуальним, оскільки граматичний рівень мови сьогодні зазнає значних змін, особливий інтерес дослідників викликають нестандартні граматичні форми й оказіональні словотворчі процеси, а вивчення мови поезії як простору найбільшого прояву мовного потенціалу одиниць всіх рівнів – один із пріоритетних напрямів дослідження лінгвістики, що став особливо значущим останнім часом у зв’язку з розвитком лінгвокреалогії. Дослідження цього явища також дозволить заповнити певні лакуни при системному описі поетичної граматики мови, зокрема при описі функціонування категорії ступенів порівняння і її значень. Матеріалом дослідження стали фрагменти російськомовного віршованого тексту періоду XX–XXI століть, відібрані методом суцільної вибірки. У роботі розглянуті найбільш ємні й цікаві приклади (з погляду теми дослідження), що ілюструють процес формування надсуперлативного значення; аналізуються значення, яких набувають у текстовому контексті марковані структури з компаративними та суперлативними формами; виділяються характерні риси подібних структур і форм, а також пропонується короткий опис умов і процесів, що сприяють формуванню такого значення в поетичних текстах. Зроблено висновок про те, що процес формування надсуперлативного значення в площині поетичного тексту дозволяє виявити прихований креативний потенціал мовних одиниць, актуалізувати їхній креативний і експресивний потенціал, виділити значення, які перебувають на периферії семантичного поля.