РИСИ ОДЕСЬКОГО МІСЬКОГО ТЕКСТУ В РОМАНІ Й. КОЗЛЕНКА «ТАНЖЕР»

Ключові слова: ідентичність, одеський міський текст, топос, урбаністичне середовище, художній простір

Анотація

Міський текст як одне з основних явищ урбаністичного дискурсу постійно еволюціонує та переосмислюється, несучи в собі символіку різних культурно-історичних періодів. Останнім часом в українській літературі значна увага приділяється творенню локальних текстів: крім традиційних київського і львівського, активно формуються харківський, одеський, слобожанський, івано-франківський міські тексти. У статті окреслено ключові риси одеського тексту та особливості їх трансформації в романі Й. Козленка «Танжер». У творі пропонується авторське бачення образу міста, яке ґрунтується на творах української літератури, зокрема роману Ю. Яновського «Майстер корабля». Звідси – романтизація одеського простору, сприйняття його як осередку свободи в межах тоталітарної державницької системи, космополітизм поряд із транзитністю. Однак звичний погляд на Одесу в масовій літературі дуже спрощений: митці часто відмовляють місту у праві на трагічне минуле, серйозну проблематику та виразний національний контекст. Й. Козленко відверто полемізує з прихильниками стереотипно легковажного образу міста, вказуючи на його українську ідентичність. Письменник акцентує на іншій іпостасі Південної Пальміри: він звертається до прадавньої національної історії, заперечуючи первісність великодержавної ідентичності. Рецепція письменника поєднує цілком полярні світи – сакральну давнину та вульгарну сучасність – у єдине й неподільне ціле. Водночас усвідомлюється потреба у формуванні нового тексту, нового погляду на місто й містян, зокрема, за умови включення в контекст усіх питомих культурних традицій. У статті також зосереджено увагу на подвійності образу Одеси та поєднанні таких рис, як природність і штучність, трагізм і поверховість, вітаїстичність та тотальне розчарування. Пошук локальної ідентичності межує з процесом самопізнання й дорослішання: головний герой проходить ініціацію, пізнаючи місто. У розвідці акцентовано на цьому процесі, оскільки він розкриває сутність персонажів, топосу, а через них і самого буття. За результатами дослідження виділено ознаки одеського міського тексту, проаналізовано відтворення їх у романі Й. Козленка «Танжер». Оскільки процес освоєння українським мистецтвом одеського простору не завершено, то й міський текст досліджений поверхово та вимагає перепрочитання.

Посилання

1. Калитенко Т. Де Одеса, а де Танжер? Новий роман Йвана Козленка. Комора : вебсайт. 2017. URL: https://komorabooks.com/de-odesa-a-de-tanzher-novyj-roman-jvana-kozlenka/ (дата звернення: 05.01.2022).
2. Улюра Г. «Танжер»: полювання у заповіднику. LB.ua : вебсайт. 2017. URL: https://lb.ua/culture/2017/08/12/373787_tanzher_polyuvannya_zapovidniku.html (дата звернення: 04.04.2022).
3. Монолатій І. Одеса як мнемонічний символ. Монолатій І. Від Донецька до Перемишля. Як сучасна література «пам’ятає» українські міста. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2019. С. 31–42.
4. Козленко Й. Танжер : роман. Київ : ВД «Комора», 2017. 252 с.
Опубліковано
2023-01-11
Як цитувати
Орманжи, В. Є. (2023). РИСИ ОДЕСЬКОГО МІСЬКОГО ТЕКСТУ В РОМАНІ Й. КОЗЛЕНКА «ТАНЖЕР». Мова. Література. Фольклор, (1), 94-100. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2022-1-13
Розділ
РОЗДІЛ II. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО