ЗАМОВЛЯННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ЧАСІВ ГЕНОЦИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Ключові слова: Україна, війна, замовляння, колискова, відьма, прокляття, ворог

Анотація

У статті розглянуто поетичні твори – «замовляння ворога», «колискові для ворога», а також окремі роботи сучасних художників, що у них українські митці відреагували на повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Здійснено спробу охарактеризувати мовну та образну специфіку, зокрема символіку, а також з’ясувати практичну та художню функції новітніх замовляльно-закликальних текстів. Авторка статті звертає увагу на мистецькі твори (поезії, музичні композиції та інші), які здобувають особливу популярність на самих початках повномасштабної війни Росії проти України. Розвідка прояснює природу цієї масової популярності, випрозорює терапевтичну роль сучасного мистецтва війни. У статті доведено, що твори нового мистецтва протистояння відіграють важливу функцію психологічної підтримки з перших тижнів повномасштабного вторгнення. У роботі приділено увагу поезії Людмили Горової «Сію тобі в очі, сію проти ночі…» (поетичний твір; музична композиція у виконанні гурту «Angy Kreyda»), поезіям Наталки Маринчак (замовляння, колискові), мистецьким роботам українських художників Костянтина Зоркіна (скульптура, інсталяція), Максима Паленка (малюнок, карикатура) та ін. Доведено, що символіка сучасних поезій – замовлянь, колискових для ворога (жанрово близьких між собою) виростає на простій, відкритій фольклорній образності, народнопоетичній символіці. У аналізованих текстах спостережено чітку поляризацію, кардинальне протиставлення українського та російського як відповідно: добра/зла, світла/темряви, життя/смерті. У студії приділено увагу образу відьми, доведено його синонімічний зв’язок із життєствердними образами жінки-захисниці, українки-матері, підкреслено непов’язаність із семантикою образу відьми-руйнівниці, закоріненим у низьку народну демонологію. У статті спостережено зокрема прагматичну функцію сучасного терапевтичного мистецького слова як дії, що у ній відлунює первісна, праісторична функція ритуалу.

Посилання

1. Юнг К.-Г. Архетипи і колективне несвідоме / переклала з нім. Катерина Котюк. Львів, 2018. 608 с.
2. Вірш «Враже» був написаний у «чорний» день як терапевтичний – Людмила Горова. URL: https://hromadske.radio/podcasts/viyna-informatsiynyy-marafon/virsh-vrazhe-bulo-napysanyy-uchornyy-den-iak-terapevtychnyy-liudmyla-horova
3. Олександр Михед. Мова війни. URL: https://www.youtube.com/watch?v=iq2acnFyKXU
4. Науково-мистецький форум «Музи не мовчать!». Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 23.06.2022, День 3. URL: https://www.youtube.com/watch?v=UlEBF_GKiFQ&t=11060s
5. Володимир Антонович. Чари на Україні / пер. В. Гнатюк. Львів : З друк. НТШ. 1905. 78 с.
6. Наталка Маринчак: «Як кожна порядна відьма, я маю бути в спокої». Кyiv Deily. 8 квітня, 2022. Інтерв’ю взяла Ганна Улюра. URL: https://kyivdaily.com.ua/natalka-marynchak
7. Володимир Гнатюк. Нарис української міфології. Львів, 2000. 263 с.
8. Володимир Гнатюк. Купанє й паленє відьм у Галичинї. Бібліотечний фонд Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. 1902. 24 с.
9. Наталка Маринчак. URL: https://uk-ua.facebook.com/vetra.smi/
10. Maksym Palenko. URL: https://www.facebook.com/max.palenko/
Опубліковано
2023-01-11
Як цитувати
Поліщук, О. Б. (2023). ЗАМОВЛЯННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ЧАСІВ ГЕНОЦИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ. Мова. Література. Фольклор, (1), 101-108. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2022-1-14
Розділ
РОЗДІЛ II. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО