ЖАНРОВІ ЕКСПЕРИМЕНТИ К. ТУР-КОНОВАЛОВА В КІНОРОМАНІ «КРУТИ 1918»

Анотація

Кінороман – специфічно синтетичний жанр, який з’явився наприкінці 30-х років ХХ ст., коли німе кіно поступилося звуковому. Це експериментальна форма роману, що виникла як утілення ідеї про те, що мистецтво мусить бути синкретичним. Зазвичай такий твір поєднує у собі засоби кіно й літератури та зорієнтований на екранізацію. К. Тур-Коновалов – український сценарист і режисер, який зумів кінематографічний досвід перенести на літературу, а літературний – у сферу кіно. Сьогодні К. Тур-Коновалов відомий як автор кінороманів «Режисер» (у співавторстві з Д. Замрієм і О. Лісовиковою ), «Художник» (у співавторстві з Д. Замрієм) та «Крути 1918». Питання творчої манери К. Тур-Коновалова є актуальним і мало вивченим. Мета статті: проаналізувати особливості кінематографічного письма К. Тур-Коновалова в кіноромані «Крути 1918». З’ясовано, що кінороман створений зі свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді: поділ дії на короткі епізоди, лаконічність діалогів та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо. Композиція твору вільна, відображає наявність трьох часових площин: теперішнього, минулого та майбутнього. Основну увагу зосереджено на моделюванні історичної правди у творі, насамперед у передмовах, які нагадують своєрідні документальні довідки про давно минулі часи і пояснюють роль України на міжнародній арені, інтродукціях, які знайомлять із документальними свідченнями учасників і очевидців подій під Крутами, та післямові, яка оповідає про подальшу долю нерозстріляних студентів. Достовірності кінороману сприяє введення в сюжетну канву відомих особистостей (А. Гончаренко, М. Грушевський, С. Петлюра, В. Пипський, М. Муравйов та ін.). Зауважено, що розлогих портретних характеристик персонажів у творі немає, оскільки головною метою автора було вплинути на уяву читача, візуалізуючи лише окремі деталі в образах персонажів. Лише зрідка натрапляємо на внутрішні роздуми героїв. Сюжет розкривається через вчинки персонажів, їхні діалоги. Окремі сцени (своєрідні кінокадри) описано лаконічно, їх легко уявити. Указано, що події кінороману сконцентровано у часі і просторі. Наголошено на таких жанрових елементах, як: авторське втручання в перебіг зображуваних подій (наявність різного ґатунку повідомлень, коментарів, відступів, біографічних довідок), одночасне використання кількох прийомів художнього зображення (симультанність), особлива колористичність. Жанрові експерименти К. Тур-Коновалова відбуваються на межі літератури і кіно.