СЛОВОТВІР ЯК СПОСІБ ПОПОВНЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ МОЛОДІЖНИХ СОЦІОЛЕКТІВ У СУЧАСНІЙ ЯПОНСЬКІЙ МОВІ
Анотація
У межах пропонованої розвідки окреслено комплексний аналіз словотвірних моделей японського молодіжного соціолекту як найбільш активного каналу творення та поширення мовних новоутворень. Молодіжний словотвір 「若者語の造語法」 [wakamonogo no zougoho] у статті розглядається з погляду відхилень від усталених норм загальнонародної японської мови, який має власні правила словотвор, та в основі якого лежить творчий підхід з залученням загальномовних ресурсів. Словотвір як джерело поповнення молодіжного словникового складу несе в собі номінативну та емоційно-експресивну функції. Уперше здійснено спробу систематизувати лексичні одиниці молодіжного соціолекту відповідно до словотвірної парадигми японської мови. У розвідці виявляються та аналізуються послідовності в системі словотвору молодіжного соціолекту порівняно з послідовностями нормативної системи японської мови. Досліджуються способи словотворення молодіжної мови та ступінь їх продуктивності, при цьому увага зосереджується на морфологічних та лексико-семантичних продуктивних рівнях словотворення, з наведенням прикладів фактичного використання. Аналіз фактичного матеріалу показав, що продуктивними способами молодіжного словотворення є словотвірні моделі на морфологічному рівні: скорочення, афіксальний спосіб словотворення, англійськомовні запозичення, словоскладання, словотвірні моделі «словесної гри»; та на лексико-семантичному рівні: метафори та метонімія. Висока продуктивність зазначених вище словотвірних форм японського молодіжного соціолекту пояснюється простотою деформації слів, які створюють стилістично занижений ефект та несуть емоційно-оцінний компонент у своїй структурі. Здійснений аналіз словотворення сучасного молодіжного соціолекту є цілком доцільним і перспективним у прогнозуванні процесу зміни та збагачення нормативної японської мови. Систематизація молодіжних способів словотворення відкриває нові перспективи в дослідженні словотвірних інновацій та розширює розуміння мовної картини світу сучасної японської молоді.
Посилання
2. 井上 逸兵. ネット社会の若者ことば(特集・若者ことば大研究ー変容するコミュニケーション環境の中で). 月刊言語. 2006. 35(3). ぺ. 60–67.
3. 松田 謙次郎. ネット社会と集団語(特集・ネット社会の集団語). 日本語学. 2006. 25(10). ぺ. 25–35.
4. 北原 保雄. KY式日本語・ローマ字略語がなぜ流行るのか. 東京, 2008. 144 ぺ.
5. 北原 保雄. みんなで国語辞典2 あふれる新語. 東京, 2009. 256 ぺ.
6. 堀江 佳以. 若者言葉にみられる言語変化に関する研究: 論文博士:08601. 九州大学. 2014. 228 ぺ.
7. 堀江 佳以. 若者言葉の研究・SNS時代の言語変化. 福岡 , 2022. 228 ぺ.
8. 窪薗 晴夫. 新語はこうして作られる (もっと知りたい!日本語). 東京, 2002. 177 ぺ.
9. 米川 明彦. 現代若者ことば考. 東京, 1996. 242 ぺ.
10. 米川 明彦. 若者言葉を科学する. 東京,1998. 312 ぺ.
11. 米川明彦. 集団語の研究(上巻). 東京, 2022. 672 ぺ.
12. 米川 明彦. 平成の新語・流行語辞典. 東京, 2019. 678 ぺ.
13. 森岡 健二. 略語の条件. 日本語学. 1998. 7. ぺ. 4–12.
14. Nakagawa A., Nagata A. The Use of English in the Youth Dialect: The Genius of Language Use. Kinki University Language Institute Journal. 1999. Vol. 8(1). P. 102–113.
15. 松本 曜. 認知意味論(シリーズ認知言語学入門). 東京, 2003. 322 ぺ.
16. 瀬戸 賢一. 認識のレトリック. 東京, 1997. 250 ぺ.