ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ РОДОВОГО ВІДМІНКА В СИСТЕМІ ТРАНСПОЗИЦІЙНИХ ЗМІН

Анотація

Стаття продовжує цикл досліджень, присвячений питанню граматичної транспозиції у межах категорії відмінка у зв’язку із ситуативно-прагматичними настановами контексту. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в сучасному мовознавстві проблема транспозиції в багатьох аспектах залишається однією з дискусійних. Потребують висвітлення питання функційно-семантичного навантаження граматичних одиниць; формально-змістової асиметрії мовного знака; причин, умов, механізмів внутрішньокатегорійної транспозиції; виокремлення узуальних та оказіональних транспозиційних значень. У дослідженні йдеться про внутрішньокатегорійні перехідні процеси, проблему виявлення первинних і вторинних семантико-синтаксичних функцій, їх валентність та здатність до розвитку й розширення контекстуального ареалу на прикладі форми родового відмінка; представлено семантичну парадигму спеціалізованих значень відмінкових грамем, виокремлено та класифіковано транспозиційні семантико-синтаксичні функції родового відмінка; здійснено семантико- граматичний та семантико-стилістичний аналізи функціонування граматичних транспозитів, вивчено контекстуальні умови та своєрідність їхнього вживання. Родовий відмінок має широку амплітуду семантико-синтаксичних функцій і як грамема транспозиційного походження вирізняється здатністю органічно переходити у функційно-семантичні поля інших відмінкових грамем та окремих частин мови. Вторинні функції родового відмінка в контекстуальному оточенні можуть набувати додаткових семантичних та конотативних значень: посесивного, локативно-атрибутивного, значення якісної характеристики, темпорально-адвербіального, предикативного і под. Транспозиційні можливості генітива широко використовуються в художньому мовленні для підсилення образності, емоційної виразності, що пов’язано із його здатністю сполучатися з іменниками й надавати словоформам атрибутивної семантики. Використані у статті принципи аналізу процесів транспозиції дають змогу виявити глибинні системні зв’язки граматичних одиниць і категорій, що сприяє збагаченню теорії функційної граматики української мови, граматичної стилістики. Наукова новизна роботи визначається комплексним характером дослідження транспозиційних модифікацій у межах граматичної категорії відмінка, висвітленням ролі валентності предиката і транспозиційних змін у формуванні неспеціалізованих значень відмінків.