ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СИМВОЛІЧНИХ ЗНАЧЕНЬ ФОЛЬКЛОРУ
Анотація
Уживані в мові фольклору слова часто виступають як своєрідні й традиційні для певної етноспільноти образно-мовні знаки. Вони набувають символічного значення, яке співвідноситься з певним явищем дійсності. Символічна семантика фольклорного слова поєднує у собі як певні загальнолюдські ціннісні настанови, так і виразні національно-специфічні особливості сприйняття реального світу, тих природних та соціальних умов, у яких живе певний етнос. Символи є реалізацією світогляду, уявлень народу. Вони становлять невід’ємну частину національної картини світу, яка, зрозуміло, має певну мовну проєкцію, що функціонує у вигляді відповідних вербальних значень й утворює загалом семантичний простір мови, а в нашому випадку семантичний простір мови фольклору. Культура, побут, уявлення народу, його цінності – усе це знаходить віддзеркалення в національній мові, певним чином і в усній народній словесності, її виражально-зображальних засобах, до яких передусім належать і слова-символи. Лексеми, які набувають символічного значеннєвого наповнення, потребують усебічного дослідження, аналізу, зокрема й належного лексикографічного опрацювання. У статті ми спробували визначатися з поняттям «символічне значення», а також подали кілька прикладів лексикографування слів із символічною семантикою. Зауважимо, що наявність символічного значеннєвого компонента становить одну з найважливіших властивостей семантичної структури фольклорного слова. Під символічним значенням лексеми, уживаної у мові фольклору, розумітимемо усталену одиницю семантики, що сформувалася під впливом народної традиції, увібравши в себе колективний досвід, і яка має асоціативні зв’язки з певним поняттям. Словесні символи усної народної творчості взаємодіють із однозвучною лексемою несимволічного наповнення і зберігають семантичний зв’язок з її прямим значенням. Символічна семантика фольклорної лексеми коріниться в національно-культурному сприйнятті дійсності й потребує від укладача додаткових знань про культуру народу, його побут, вірування, міфологію. Подальші перспективи дослідження вбачаємо в можливості створення лексикографічних розробок, безпосередньо спрямованих на фіксацію словесних одиниць, наявних у мові фольклору.
Посилання
2. Василько З.С. Символізація значення слова в українському фольклорному мовленні (на матеріалі фауноназв у казках, піснях і пареміях) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2003. 20 с.
3. Василько З. Символіка фольклорного образу. Львів : ДПА Друк, 2004. 392 с.
4. Гайсенюк В. Моя бабуся приповідала... Фольклор села Летяче : збірник. Біла Церква : Видавець Пшонківський О.В., 2019. 256 с.
5. Героїчний епос українського народу : хрестоматія / упоряд. О.М. Таланчук, Ф.С. Кислого. Київ : Либідь, 1993. 432 с.
6. Данилюк Н. Найдавніші слова-фауносимволи в міфопоетичній картині світу української народної пісні. Лінгвостилістичні студії. 2021. Вип. 14. С. 34–45. DOI: 10.29038/2413-0923-2021-14-34-45.
7. Думи / упоряд. Г.А. Нудьги. Київ : Рад. письменник, 1969. 354 с.
8. Зачаровані казкою: укр. нар. казки Закарпаття в записах П.В. Лінтура / упоряд. І.М. Сенька, В.В. Лінтур. Ужгород : Карпати, 1984. 528 с.
9. Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, В.В. Куйбіди. Корсунь-Шевченківський : ФОП Гавришенко В.М., 2015. 912 с.
10. Євшан зілля. Легенди та перекази Поділля / упоряд. П. Медведика. Львів : Червона калина, 1992. 288 с.
11. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури : словник-довідник. Київ : Довіра, 2006. 703 с.
12. Іовхімчук Н.В. Символіка номінацій водного простору в українській народній пісні. Гуманітарна освіта в технічних вищих закладах : збірник наукових праць. Київ : Університет «Україна», 2009. Вип. 19. С. 72–78. DOI: 10.29038/2413-0923-2021-14-34-45.
13. Календарно-обрядові пісні / упоряд. О.Ю. Чебанюк. Київ : Дніпро, 1987. 392 с.
14. Кононенко В.І. Українська лінгвокультурологія : навчальний посібник. Київ : Вища шк., 2008. 327 с.
15. Левчук О.І. Образ коня в системі зооморфної символіки українського фольклору : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.07. Львів, 2021. 20 с.
16. Микитів Г.В. Знаковість архетипних символів у національно-мовній картині світу українців. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2012. № 1. С. 305–310.
17. Микитів Г.В. Символ калини як лінгвостилістичний засіб у мові українських народних ліричних пісень. Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. 1998. № 1. С. 96–99.
18. Микитів Г.В. Символ як експресема в українських народних ліричних піснях. Актуальні проблеми слов’янської філології. 2010. Вип. ХХIII. Ч. 4. С. 241–247.
19. Микитів Г.В. Художньо-образна парадигма символів в українських козацьких піснях. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2008. № 2. С. 146–152.
20. Народні оповідання / упоряд. С.В. Мишанича. Київ : Дніпро, 1986. 336 с.
21. Пастух Н. Символіка тварин в українському фольклорі: зозуля. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2013. 224 с.
22. Пісні кохання / упоряд. і передм. О.І. Дея. Київ : Дніпро, 1986. 367 с.
23. Словник символів культури України / за заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, М.К. Дмитренка. Київ : Міленіум, 2002. 260 с.
24. Сташко Г. «Фольклорна картина світу» в сучасній лінгвістиці. Наукові записки. Серія «Філологічні науки (мовознавство)». Кіровоград : РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2014. Вип. 127. С. 323–328.
25. Українська мова : енциклопедія / гол. ред. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 2004. 824 с.
26. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / за ред. С.Я. Єрмоленко. Київ : Либідь, 2001. 224 с.
