ПОВІСТЬ СВЯТОМИРА-МИХАЙЛА ФОСТУНА «ЗВІДУНИ СТЕПОВИХ КОГОРТ»: ЛІТЕРАТУРНА ВЕРСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ
Анотація
У статті досліджено літературну версію української історичної пам’яті у творі Святомира-Михайла Фостуна «Звідуни степових когорт». Проаналізовано історичну основу повісті – участь українського козацтва в Тридцятилітній війні (1618–1648 рр.) на боці Франції проти Іспанії. Основним героєм історичної повісті є Богдан Хмельницький. Автор розкриває його наміри щодо політичної ситуації, яка склалася навколо українських земель. За допомогою розширення художнього простору автор залучає європейських політиків у процес щодо вирішення долі українців. Діалог, уміло використаний письменником, дав можливість показати рівноправність козацького лідера у веденні політичної боротьби в Європі. Доведено, що образ Богдана Хмельницького був найбільш заполітизованим, спочатку царською росією, згодом і радянським союзом, як результат – є об’єктом комеморативного поклоніння в Україні. Святомир-Михайло Фостун відновлює історичну пам’ять, спростовує ідею радянської ідеології про запеклу ненависть українців до поляків, зображує та обґрунтовує багатовекторну політику козацького лідера, спрямовану на пошук сильнішого союзника в боротьбі за права українського козацтва. Чільне місце у творі посідає проблема війни і миру, конфлікту і його вирішення. Якщо Тридцятилітню війну в Європі змальовано автором безпрецедентно, то протистояння з Польщею передано як конфлікт із шляхтою із-за утисків українського народу. Розв’язання його Богдан Хмельницький убачає в умілій політичній боротьбі. Не останню роль у цьому виконують козацькі звідуни – вуха і очі Богдана Хмельницького: Мрозовицький, Верещака, Капуста, Чугаєнко, Дубенко, Боровицький, Деревецький та ін. Натомість як стихію автор зображує війну в Європі, яку ототожнює зі звіром. У статті проаналізовано прадавній образ степу як носія памяттєвих смислів і мотивів. Семантика образу степу виражено у творі в смислах: природно-географічний (земля, на якій живуть козаки, яка входить до складу Речі Посполитої), енергетичний (степ, який живить козака), філософський (символізує волю, свободу), націєтворчий (здобуття незалежності).
Посилання
2. Жулинський М. «У нас є всі можливості сказати повну правду». Історична правда. 2023. 29 січня, 16:12 неділя. URL: https://www.istpravda.com.ua/digest/2016/01/18/148866/
3. Сторінки історії / Як козаки мушкетерів виручили. Українські асоціації в Іспанії. URL: https://ucranianosenmadrid.com/storinky-istoriji-yak-kozaky-mushketeriv-vyruchyly/
4. Лущій С. Романістика української діаспори 1960–1980 років: проблематика жанрово-стильові парадигми: Джура, 2017. 412 с.
5. Пам’ятник Богданові Хмельницькому (Київ). ВікіпедіЯ. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пам%27ятник_Богданові_Хмельницькому_(Київ).
6. Солдатенко В. Міністерство освіти і науки України. Науково-дослідний інститут українознавства. URL: http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/1721-2012-05-14-10-14-07
7. Ткаченко І.А. Степові мотиви в українському фольклорі: історіософський ракурс (на прикладі історичного епосу). Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. Запоріжжя. 2008. 226–230. URL: https://web.znu.edu.ua › fil_2008_1_2 › tkach
8. Ціватий В. Європейські зовнішні справи і дипломатія середини XVII століття: інституціональні дилеми Вестфальського конгресу і Вестфальського миру. Зовнішні справи. 2022. Том 32, № 6. URL: https://uaforeignaffairs.com/uk/journal-article/13
9. Фостун Святомир. М. Звідуни степових когорт: історична повість. Видавництво Юліана Середяка. Буенос-Айрес, 1972. 186 с.
10. Hutton P.H. History as an Art of Memory. Hanover–London, 1993. 255 p.
