КОНТРДИСКУРСИВНІ ХУДОЖНІ ПРАКТИКИ В ПОВІСТІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА «СЕРЕД ТЕМНОЇ НОЧІ»

Ключові слова: колоніальний дискурс, антиколоніальний, патріархальне суспільство, метрополія, імперія, насильство, рустикальний світ

Анотація

У статті зосереджено увагу на розкритті антиколоніальної стратегії української літератури другої половини ХІХ віку. У цьому контексті важливе значення займає і творчість Бориса Грінченка, котрий у повісті «Серед темної ночі» намагається вибудувати контрдискурсивну модель, в основі якої лежить розкриття негативного впливу метрополії на українське патріархальне середовище. Письменник наголошує, що домінування імперії приводить до трансформації системи цінностей традиційного суспільства та формування колоніальної травми у його представників. У повісті окреслено два типи героїв-українців, які стають жертвами метропольної політики. Першу представляє персонаж, котрий через залучення в життя імперії (служба у війську), засвоює її світоглядну позицію та розриває із українським національним простором. Однак герой опиняється у ситуації витіснення із рустикального і неприйняття метропольним світами, що пробуджує у нього почуття помсти та агресії до села. Другий тип демонструє виразне злиття персонажа з патріархальною аксіологією, у якій ключову роль посідає землеробська праця та прагнення до заможності. Втім, бажання до накопичення матеріальних цінностей внутрішньо змінює героя, пробуджує у нього егоїстичні почуття та жорстокість, які атрофують у його свідомості гуманістичні стандарти. Ключовим моментом кризи українського патріархального світу стає втрата авторитету батька. Борис Грінченко у повісті стверджує, що під тиском метрополії в традиційному суспільстві України звичайні комунікаційні практики втрачають свою вагу і на перший план виходить насильство. Однак члени колонізованої спільноти агресію і жорстокість спрямовують не в русло фізичного спротиву імперії, а на представників «свого» світу, підкреслюючи регресію в колоніальних умовах козацької енергії, що втрачає свій захисний потенціал і перетворюється на деструктивний елемент. У фіналі повісті «Серед темної ночі» письменник наголошує, що український національний світ постає абсолютно дезорганізованим та деморалізованим, бо «зіткнення насильств» різних представників внутрішньо його спустошує, а імперія, навпаки, продовжує домінувати.

Посилання

1. Грінченко Б. Серед темної ночі. Грінченко Б. Твори: В 2 т. Київ : Наук. думка, 1991. Т. 2. С. 6–138.
2. Павлишин М. Про користь і шкоду постколоніалізму для життя. Всесвіт. 2014. № 3-4. С. 229–240.
3. Поліщук Я. Із дискурсів і дискусій. Харків : Акта, 2008. 285 с.
4. Саїд Е. Культура й імперіялізм / пер. з англ. К. Ботанова, Т. Цимбал [та ін.]. Київ : Критика, 2007. 608 с.
5. Фанон Ф. Гнані і голодні / пер. з фр. І. Ковальська, І Цюпа, К. Шепетюк. Київ : Вперед, LAT&K, 2016. 227 с.
6. Хорошков М. Літературно-критичні погляди М. Драгоманова та Б. Грінченка як вияв антиколоніального дискурсу української культури. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. Маріуполь, 2012. Вип. 7. С. 90–96.
7. Шкандрій М. В обіймах імперії : Російська і українська літератури новітньої доби / пер. з англ. П. Таращук. Київ : Факт, 2004. 496 с.
8. Юрчук О. У тіні імперії: Українська література у світлі постколоніальної теорії. Київ : ВЦ «Академія», 2013. 224 с.
Опубліковано
2023-09-15
Як цитувати
Кирильчук, О. М. (2023). КОНТРДИСКУРСИВНІ ХУДОЖНІ ПРАКТИКИ В ПОВІСТІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА «СЕРЕД ТЕМНОЇ НОЧІ». Мова. Література. Фольклор, (1), 82-88. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2023-1-11
Розділ
РОЗДІЛ II. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО