ДИТЯЧА СВІДОМІСТЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ РОМАНТИЧНОЇ ХУДОЖНЬОЇ ОПТИКИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей моделювання дитячого світосприйняття у філософсько-естетичному дискурсі романтизму. В образно-смисловій структурі творів В. Блейка, В. Вордсворта, Е.Т.А. Гофмана встановлюються ознаки романтичного світобачення, споріднені з дитячим ціннісним горизонтом – нерозрізненість реального та уявного, перевага емоційного над розумовим, універсалізм мислення, розімкненість у часі й просторі. Здійснений аналіз засвідчує, що романтичний тип творчості орієнтований на розкриття глибинного емоційно-психологічного виміру дитячого існування. В поетичних експериментах В. Блейка і В. Вордсворта дитячі фантазії, марення, прозріння оприявнюють двоєсвіт, формують ціннісний горизонт романтичного героя. Домінантами дитячого світосприйняття є невинність, чистота, цілісне відчуття реальності, спорідненість із вищим сенсом буття (Істиною, Абсолютом). У художньому світі поетів- романтиків образ дитини набуває значення універсальної архетипової моделі пізнання світу, що виражає індивідуально авторську філософію і світогляд. У художньому світі Е.Т.А. Гофмана утверджується концепція дитини як надлюдини. У казковій повісті «Лускунчик і мишачий король» маркерами дитячої ідентичності стають уява, гра, щирість, почуття меланхолії, пошук гармонії між світом дорослих і дітей. Здійснений в статті аналіз ціннісних характеристик дитячої свідомості засвідчує бачення романтиками ідеалу дитинства як першооснови пізнання істинної краси і божественної природи. Онтологічний статус дитинства звільняє романтичну свідомість від соціально-історичного детермінізму, розширює межі сприйняття світу, формує позачасовий ідеал універсальної реальності.