ВІДЧУТТЯ СМАКУ В ПОЛЬСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ (ТЕМАТИЧНА ГРУПА «НАПОЇ»)
Анотація
У статті подано аналіз словникових дефініцій напоїв, вибраних із польських та українського словників, порівняльний аналіз асоціативного експерименту, проведеного нами з носіями польської мови, а також інформацію, що міститься в асоціативному словнику української мови. Ми також проаналізували корпуси української та польської мов, щоб побачити, які конотації, пов’язані зі смаком, з’являються в текстах. Вивчення смакового сприйняття здається неможливим без урахування ментальності та культурних уявлень. Асоціативні реакції на смаки неоднакові у різних людей і представників різних етнічних груп. Смакові відчуття гедоністичні, більш суб’єктивні і пов’язані з емоційним станом людини. До перцептивної лексики належать назви напоїв, які є невід’ємними компонентами мовної картини світу. Об’єктом нашого дослідження були назви 30 напоїв, як алкогольних, так і безалкогольних. Наведені у статті визначення напоїв взято з українських та польських словників. Показано, в яких визначеннях представлена перцептивна ознака смаку. Проаналізовано дані асоціативного експерименту (на прикладі напою кави), який проводився нами з носіями польської мови в університеті імені Адама Міцкевича в Познані. Асоціації з кавою порівнювали у носіїв української та польської мов. Результати експерименту (проведеного з україномовними респондентами) взято з асоціативного словника Світлани Мартінек. Аналіз словникових дефініцій показав, що, попри географічну та культурну близькість обох суспільств – польського й українського, наявні значні відмінності в лексикографічному визначенні назв напоїв. Лексикографи обох мов звертаються до різних явищ, властивих мовним образам світу. Українська візуалізація назв напоїв видається дещо багатшою за польську, в якій, однак, домінуючою семантичною ознакою назв напоїв є відчуття смаку. Вивчення способів вербалізації перцептивних ознак та їх місця у дефініціях лексем є важливим через антропоцентричну спрямованість сучасної лінгвістики.
Посилання
2. Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) / М. Шведова, Р. фон Вальденфельс, С. Яригін, А. Рисін, В. Старко, Т. Ніколаєнко та ін. Київ, Львів, Єна, 2017–2023. URL: http:// uacorpus.org (dostęp: 1 września 2023).
3. Деменчук О.В. Лінгвістика експерієнцій: динамічні моделі в семантиці лексики чуттєвого сприйняття : монографія. Рівнен. ін-т слов’янознавства Київ. славіст. ун-ту. Рівне : О. Зень, 2011. 415 с.
4. Дуцяк І.З. Обґрунтування підходу до формування дефініцій у тлумачних словниках. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2014. № 791. С. 15–21.
5. Жуйкова М.В. Словникові дефініції та принцип антропоцентризму. Актуальні питання іноземної філології. 2016. № 4. С. 61–68.
6. Загребельний П.А. Твори : У 6 т. Київ, 1979–1981.
7. Курков А.Ю. Львівська гастроль Джимі Хендрікса. Харків : Фоліо, 2012. 440 с.
8. Німчук В.В. Про сучасну українську тлумачну лексикографію. Укр. мова. 2012. № 3. С. 3–30.
9. Одрач Ф. На непевному ґрунті: Мемуари. Торонто : Добра книжка, 1962. 340 с.
10. Поляков О. Рабині й друзі пані Векли. Київ : Країна мрій, 2014. 352 с.
11. Ренчка І.Є. Особливості лексикографічної фіксації релігійної лексики в радянський період. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія «Філологія. Педагогіка. Психологія». Київ : Видавн. центр КНЛУ, 2016. Вип. 32. С. 112–118.
12. Семашко Т.Ф. Мовна стереотипізація сенсорного сприйняття в українській лінгвокультурі. Київ : АртЕкономі, 2016. 479 с.
13. Bartmiński J. Definicja leksykograficzna a opis języka. [w:] K. Polański (red.), Słownictwo w opisie języka / red. K. Polański, Katowice, 1984. s. 9–19.
14. Bau J. Czas zbezczeszczenia. Wspomnienia z czasów drugiej wojny światowej». Warszawa : Mireki, 2022, 288 s.
15. Bednarek A., Grochowski M. Zadania z semantyki językoznawczej.
16. Toruń, 1993.
17. Bolecka A. Uwiedzeni. Warszawa : Jacek Santorski & Co Agencja Wydawnicza, 2009. 352 s.
18. Grochowski M. Zarys leksykologii i leksykografii. Toruń, 1982.
19. Grochowski M. Konwencje semantyczne a definiowanie wyrażeń językowych. Warszawa, 1993.
20. Kopaliński W. Słownik symboli. T. 6. Warszawa : Oficyna Wydawnicza Rytm, 2007. 528 s.
21. Medardus Ch. Manteuffel Słone chabry. Temat, 2008. 111 s.
22. Mitrenga B. Zmysł smaku. Studium leksykalno-semantyczne. Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2014. 291 s.
23. Narodowy korpus języka polskiego. URL: http://www.nkjp.uni.lodz.pl (dostęp: 1 września 2023).
24. Przybora J. Przymknięte oko opaczności. Kraków : Znak, 2016. 752 s.
25. Szromba-Rysowa Z. Smak potraw w aspekcie tożsamości kulturowej. “Małopolska”, 2003. T. 5, s. 151–157.
26. Tokarski R. Konotacja jako składnik treści słowa. / Konotacja, red. J. Bartmiński, Lublin, 1988. S. 35–53.
27. Zhuikova M., Yodlovska A. Perceptual signs in the structure of dictionary definitions of beverages (based on the material of Ukrainian, Russian and English languages). Studia philologica. 2018. Вип. 11. С. 68–73.
28. Żmigrodzki P. Słowo – słownik – rzeczywistość. Z problemów leksykografii i metaleksykografii, Kraków, 2008.
29. Wierzbicka A. Lexicography nad conceptual analysis, Ann Arbor, 1986.
30. Wroński M. Officium Secretum : pies pański. Warszawa : WAB, 2010. 315 s.