ХАРКІВСЬКИЙ РОМАНТИЗМ В АСПЕКТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ТВОРЕННЯ

Анотація

У статті порушено актуальну проблему співвідношення літератури й національного життя. Об’єктом вивчення є художні та наукові практики раннього українського романтизму. Особливу увагу приділено національному аспекту: пошуку конфігурації української ідентичності в непростих умовах бездержавності та імперського культурного домінування. В осмисленні раннього романтизму важливим моментом є його тісний зв’язок із науковим та системно організованим університетським середовищем, у якому було сформовано певний тип романтичних зацікавлень, заснований на поєднанні й погодженні дослідницьких і творчих інтересів. Саме такий комплекс дозволив харківським романтикам розгорнути поряд із літературною активну видавничу діяльність. Логічним кроком у романтичному самовираженні стала схильність до цензурування народних творів, що мотивувалася прагненням адаптувати народну спадщину до уявлень романтизму. Властиві романтизму ідеї свободи та індивідуалізму були використані харківськими вченими й поетами університетського кола для творчого обґрунтування понять національної свободи й національного характеру. У статті окремо розглянуто питання, що стосується осмислення й інтерпретації народного слова в романтичному дискурсі. Запропоновано гіпотезу щодо спорідненості між записами народних творів, які мають авторські інтерполяції, та художньою природою рольової романтичної поезії. Уточнено загальну образну картину раннього українського романтизму та її національну специфіку. Вказано на естетичну і психологічну залежність поетів-романтиків від усталених ролей народнопоетичного походження, а також на творчу інтерпретацію, функції і значення цих ролей в аспекті самопізнання й вироблення національної ідентичності. Визначено своєрідність використання певних історичних джерел та фактів у творчій діяльності поетів-харків’ян, з’ясовано особливості літературного осмислення козацького минулого та його залучення до романтичного міфу України. Враховано контакти українських романтиків із західними слов’янами, звернено увагу на сильні і слабкі сторони харківського романтизму, виявлені у процесі формування національного міфу.