ПРАГМАТИКА АНГЛІЙСЬКОМОВНОГО ДИТЯЧОГО НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ДИСКУРСУ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню прагматичних аспектів англійськомовного дитячого науково-популярного дискурсу, що являє собою синергію прагматичних характеристик літературного й науково-популярного дискурсів у контексті специфіки дитячого сприйняття та формування читацьких компетенцій. Визначено основні підходи до вивчення лінгвістичної прагматики як поліаспектного явища, представленого широким колом проблем, пов’язаних з усіма модусами існування мови. Виокремлено комунікативний, когнітивний і дискурсивний етапи розвитку лінгвістичної прагматики. Розглянуто мовленнєвий акт як одиницю прагматичного аналізу; наголошено на важливості фокусування як на комунікативній інтенції мовця, так і на інтенції слухача, на психологічному стані й соціальній та етнокультурній належності. Основну увагу зосереджено на аналізі реалізації прагматичних аспектів англійськомовного дитячого науково-популярного дискурсу на рівнях мікропрагматики, макропрагматики та мегапрагматики. Мікропрагматика розглянута з позиції зосередження на мовних одиницях, зокрема на суб’єктивному чиннику семантико-прагматичної структури лексичних і граматичних одиниць, а також на суб’єктивних аспектах реалізації референції, дейксису, анафори в англійськомовних дитячих науково-популярних виданнях. Макропрагматика проаналізована як суб’єктивний чинник, що стосується мовленнєвих актів, мовленнєвих жанрів, дискурсів, імплікацій та імплікатур, пресупозицій та модальності в досліджуваному дискурсі. Мегапрагматика в роботі висвітлена через категорії міжособистісної інтеракції з урахуванням прагматичних аспектів інтенціональності, стратегій і тактик спілкування; прагматичних аспектів комунікативної компетенції учасників спілкування; категорій із виразним виявом суб’єктивності: поглядом, емпатією та її фокусом; прагматичних аспектів принципів і максим спілкування, прагматичних виявів риторичних чинників комунікації, а також таких засобів мовного коду, як регістр, атмосфера і тональність спілкування.
Посилання
2. Бацевич Ф. С. Природність спілкування як лінгвопрагматична категорія. Мовознавство. 2011. № 1. С. 3–12.
3. Безугла Л. Р. Лінгвістична прагматика та дискурсивний аналіз. Studia Philologica. 2012. Вип. 1. С. 95–100.
4. Компаній О. Мовленнєвий жанр: лінгвостилістичний аспект. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2016. Вип. 2. С. 157–164.
5. Коновалова О., Зінченко А. Прагматична адаптація сучасної дитячої літератури при перекладі на українську мову. Сучасні дослідження з іноземної філології. Розділ «Мовознавство». № 3–4. 2022. С. 85–95.
6. Петрушова Н. Поняття пресупозиції та її типологія у прагмалінгвістиці. Філологічні науки. 2013. Вип. 15. С. 87–95.
7. Приходько Г. І., Приходченко О. О. Прагматика та семантика експресивів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація». № 1. 2023. С. 65–69.
8. Самойленко В. В. Мовні особливості сучасного художнього дискурсу для дітей : дисертація на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 – «Філологія». Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Дніпро, 2023. 261 с.
9. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
10. Соколовська С. В. Історія становлення лінгвістичної прагматики в зарубіжній і вітчизняній науці. Studia philologica. 2012. Вип. 1. С. 101–107.
11. Цапів А. О. Поетика простоти у художніх текстах для дітей. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Т. 30 (69). № 1. Ч. 1. 2019. С. 106–110.
12. Шевченко І. С. Прагмалінгвістика: QUO VADIS? Наук. вісник каф. ЮНЕСКО КНЛУ. 2003. Вип. 7. С. 51–57.
13. Rozenfeld Július. Efficiency in Teaching English As a Foreign Language. / In: Romanian Journal of English Studies: The Journal of West University of Timisoara. ISSN 1584-3734. Roč. 14, č. 1 (2017), s. 132–140.
14. Searle J.R. (1976) Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge: Cambridge Univ. Press.
