ДЕКОЛОНІАЛЬНІСТЬ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ПЕРЕКЛАД
Анотація
Ця стаття – одна з перших спроб в Україні запропонувати теоретико-методологічне осмислення ролі перекладу в деколоніальних літературних практиках, розгорнути зміст поняття «деколоніальний переклад» і розвинути цілісну концепцію деколоніальної аналітики перекладу української літератури в іншомовному просторі через інструментарій едитології перекладу. Запропонований едитологічний аналіз англійськомовних видань антиколоніального роману «Тигролови» Івана Багряного слугує в цій студії прикладом релевантності та потенціалу розробленої концепції. Деколоніальний переклад позиціонуємо як критичний підхід до перекладу, який спрямований на (1) подолання «епістемічного насильства» в літературі, що вкорінене в колоніальних ієрархіях, (2) деконструювання колоніальних репрезентацій, (3) творення повноцінного міжкультурного діалогу й (4) ініціювання інтерпретаційних практик, які актуалізують ревізію панівного колективного знання. Відповідно, запропоновано проводити деколоніальну аналітику перекладного видання за такими умовними чотирма кроками едитологічного аналізу: (1) археологія знання; (2) паратекстуальна рамка; (3) уважне критичне читання тексту перекладу (close critical reading); (4 репрезентація, що націлена на (де)колоніальну конфігурацію матеріалу в новітній системі інтерпретаційних і дискурсивних координат. Саме едитологічний аналіз перекладних видань дає змогу або предметно ідентифікувати нашаровані рівні «колоніального знання» в позиціонуванні тексту й супровідного матеріалу або, навпаки, увиразнити їх деколоніальний характер. Наведений порівняльний аналіз двох англійськомовних видань «Тигроловів» Івана Багряного в перекладі Юрія Луцького, що вийшли в Торонто та Нью-Йорку, свідчить про різні стратегії соціополітичного позиціонування антиколоніального твору в канадському й американському культурних контекстах.
Посилання
2. Зорівчак Р. Український художній переклад як націєтворчий чинник. Літературна Україна. 2005. 13 січня. URL: http://odes-transl.com/index.php?page=zorivchak-r-nation.
3. Латиш Ю. Складні виміри деколонізації. Україна модерна. 2023. URL: https://uamoderna.com/notes/skladni-vymiry-dekolonizatsii/.
4. Одрехівська І. Аналітична модель дослідження рецепції української літератури в інокультурному просторі. Іноземна філологія. 2020. Вип. 133. С. 173–183.
5. Одрехівська І. Едитологічна концепція перекладу Юрія Луцького як пропозиція глобального розвитку українських студій. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2024. Вип. 210. С. 202–208.
6. Рудницька Н. Переклад як засіб формування радянського канону світової літератури: ідеологічний аспект. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство. Луцьк, 2015. № 3. С. 48–53.
7. Стріха М. Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням. Київ : Дух і Літера, 2020. 520 с.
8. Томпсон Е. Трубадури імперії: російська література і колоніалізм. Наш формат, 2023. 384 с.
9. Шкандрій М. В обіймах імперії: російська та українська літератури новітньої доби. Комубук, 2023. 488 с.
10. Ascione, G. Decolonizing the ‘Global’: The Coloniality of Method and the Problem of the Unit of Analysis. Cultural Sociology. 2016. Vol. 10 (3). P. 317–334.
11. Bahrianyi I. The Hunters and the Hunted. New York: St. Martin’s Press, 1957.
12. Bahrianyi I. The Hunters and the Hunted. Toronto: Burns & MacEachern, 1954.
13. Batchelor K. Decolonizing translation: Francophone African novels in English translation. Routledge, 2014.
14. Chambers C. and Demir I. Translation and Decolonisation: Interdisciplinary Approaches. Routledge, 2024.
15. Dipak, M. et al. Decolonization in Focus: A Bibliometric Analysis of Scientific Articles from 2010 to 2023. Nepal journal of multidisciplinary research. 2024. Vol. 7 (1). P. 1–21.
16. Fanon F. The Wretched of the Earth. Farrington, C. (trans.). New York : Grove Press, 1963.
17. Iyanaga, M. On the Decolonial Otherwise of Translation: Alexander J. Ellis, Mário de Andrade, and the Contingency of Form. Ethnomusicology. 2024. Vol. 68 (2). P. 173–194.
18. Layton S. Russian Literature and Empire. Conquest of the Caucasus from Pushkin to Tolstoy. Cambridge University Press. 1995. 372 p.
19. Levchenko I. Decolonization and the Power of Absence or Why All Russian Culture is Totalitarian. LB.ua. 17 March 2022. URL: https://en.lb.ua/news/2022/03/17/11310_decolonization_power.html.
20. Mattioli V. The Influence of the Translation Tradition on the Construction of Identity: Analysis of the English Translation of Amereida. English Studies in Latin America: A Journal of Cultural and Literary Criticism. 2024. 26. P. 1–24.
21. Mahat, D. et al. Decolonization in Focus: A Bibliometric Analysis of Scientific Articles from 2010 to 2023. Nepal Journal of Multidisciplinary Research. 2024. Vol. 7 (1). P. 1–21.
22. Mignolo W. D., and Walsh C. E. On decoloniality: Concepts, analytics, praxis. Duke University Press, 2018.
23. Ngugi T.w. Decolonising the Mind: The Politics of Language in African Literature. Pearson, 1986. 114 p.
24. Odrekhivska I. Decolonial analytics in translation history: Ukrainian literature in the contested space of English translation. World Literature Studies. 2024. Vol. 16. № 3. P. 4–14.
25. Odrekhivska I. Translation Editology: Conceptualising the Unknown Known Interdisciplinary Area of Translation Studies. Respectus Philologicus. 2017. Vol. 31. № 36.
26. Oxford Reference Dictionary. URL: https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/acref/9780199567454.001.0001/acref-9780199567454-e-1668.
27. Terekhova L. Decolonizing the Mysterious Soul of the Great Russian Novel. Heinrich Böll Stiftung.
29 March 2022. URL: https://ua.boell.org/en/2022/03/28/dekolonizatsiya-zahadkovoyi-dushi-velykohorosiyskoho-romanu.
28. Quijano, A. Coloniality and Modernity/Rationality. Cultural Studies. 2007. Vol. 21. P. 168–178.
29. Ukrainets O. Zeitgeist. Dostoevsky as a reason for war. Medium. 18 March 2022. URL: https://medium.com/@Ukrostap/zeitgeist-dostoevsky-as-a-reason-for-war-cb5ab6351ed2.
