ВІЙНА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ КУЛЬТУРИ В ОПОВІДАННІ Ю. ІЛЮХИ «САНЯ»
Анотація
Статтю присвячено аналізу оповідання сучасної української письменниці Ю. Ілюхи «Саня» з акцентуванням уваги на становищі людей, котрі постраждали від війни. Актуальність дослідження зумовлена потребою гуманізації українського суспільства, формування вітчизняної інклюзивної культури з огляду на збільшення чисельності представників уразливих категорій людей в умовах російської агресії проти України, важливою роллю художнього письменства в цих процесах. Під інклюзивною культурою в дослідженні мається на увазі поширення принципів толерантного ставлення до кожного члена суспільства, незалежно від його фізичного чи психоемоційного стану, місця проживання, матеріального становища, вроджених чи набутих рис зовнішності, а також гендерних, вікових, культурних, релігійних, поведінкових, мовних чи будь-яких інших ознак. В умовах повномасштабного вторгнення твір письменниці не лише не втратив начасності, але й набув нової гостроти.У статті зроблено огляд прозових творів авторки про війну, зокрема новел «Марш сепаратистки» та «Вона обирає життя», романів «Східний синдром» та «Зеро», книги «Мої жінки/My women». Наголошено на їх співзвучності з ідеями інклюзії через привернення уваги до військових і цивільних, які постраждали від війни, але залишаються невидимими для суспільства. Під час аналізу оповідання «Саня» увагу акцентовано на шляхах досягнення письменницею переконливого змалювання війни як гуманітарної трагедії, що завдає матеріальних збитків, позначається на психоемоційному та фізичному стані людей, впливає на їхні взаємини, породжує або поглиблює наявні соціальні проблеми тощо. Через історію головного героя та його бабусі, котрі залишаються жити поблизу зони розмежування, Ю. Ілюха порушує проблеми недостатності належної соціальної підтримки людей із прифронтових територій загалом і літніх осібно, відсутності паліативної допомоги для них, організованої евакуації, забезпечення молоді освітою та роботою тощо. Художня цінність оповідання «Саня» визначається тим, що воно може бути чинником формування співчутливого, толерантного ставлення до представників уразливих категорій, породжених війною.
Посилання
2. 100 тисяч ампутацій та нестача кадрів: як війна вплинула на стан здоров’я українців та медицину прифронтових областей. URL: https://www.5.ua/dv/medinfo/345863
3. Ілюха Ю. Мої жінки / My women. Київ : Білка, 2024. 160 с.
4. Ілюха Ю. Саня. Parasol. Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. С. 139–147.
5. Крупка М. У кожного покоління своя війна: образ жінки-солдата в сучасній літературі. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2018. Вип. 67. Ч. 1. С. 251–260.
6. Макарик В. Потрійне бінго халеп і маленьке велике диво у «Зеро» Юлії Ілюхи. URL: https://surl.li/nioxvy
7. Повне розмінування України може зайняти понад 750 років. URL: https://surl.lu/rakmhb
8. Скоріна Г. Каталог книжок про російсько-українську війну: 2014 – вересень 2023. Київ : Білка, 2024. 76 с.
9. Там, де вдома / М. Кривцов та ін. ; художники В. Пузік та О. Сарженко. Харків : АССА, 2019. 232 с.
10. Ткаченко М. Простір страждання в оповіданні Ю. Ілюхи «Саня». Українська література в просторі культури і цивілізації : зб. наук. праць студентів / відповід. ред. Н. Горбач ; ред.-упоряд. В. Ніколаєнко. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2018. С. 73–75.
11. Юлія Ілюха: Ми щасливі, бо живі. Я отримала «Книгу року BBC», хоча могла ще весною 2022 лежати неживою десь у посадці під Харковом / розмовляла О. Гончарук. URL: https://surl.li/jpxman
12. Юлія Ілюха: Слід працювати над текстом щодня, а не чекати натхнення, яке може так і не прийти / розмовляв Б. Красавцев. URL: https://rozmova.wordpress.com/2023/09/14/uliya-iliukha-2/







