ПУБЛИЧНЫЙ И ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИЙ ДИСКУРС И ОСНОВЫ СОЦИАЛЬНЫХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ

  • О. В. Домнич
Ключові слова: публічний дискурс, публіцистичний дискурс, типологія дискурсу, критерії

Анотація

У статті окреслено коло питань, що стосуються визначення публічного й публіцистичного дискурсів, виокремлюються їхні типи й основні характеристики, уточнюються дефініції цих лінгвальних феноменів. Основні характеристики публічного дискурсу: відкритий публічний статус, апелюємість до громадськості, публічна сфера функціонування; адресатом цього дискурсу є громадськість, її учасниками – політичні діячі, засоби масової інформації, представники громадськості. Головні характеристики публіцистичного дискурсу: динамічність, діалогічність, інтерактивність, інтертекстуальність, динамізм, полеміка, зв'язок з актуальними ідеологічно-комунікативними ситуаціями, маніпулятивний характер, наявність соціальних й особистісних ідеологем, зв'язок з активним суспільно-політичним життям соціуму.

Посилання

1. Абраменко А. В. Публичный дискурс полимерной демократии в аспекте симметрии. Современные тенденции развития науки и технологий. 2015. № 6 (6). С. 39-43.
2. Алешина Е. Ю. Публичный политический дискурс конфликтной ситуации. Москва : Прометей, 2015. 220 с.
3. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации. Киев : КДУ, 1997. 300 с.
4. Гаврилова М. В. Критический дискурс-анализ в современной зарубежной лингвистике. Санкт-Петербург : Санкт-Петербург. ун-т, 2003. 24 с.
5. Загнiтко А. Л. Основи дискурсологiї. Донецьк : ДонНУ, 2008. 194 с.
6. Калажокова Р.З. Дискурс: разновидности, специфика, мнения. Молодой ученый. 2015. №10. С. 1403-1405.
7. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурсы. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
8. Карасик В. И. Языковые ключи. Москва : Гнозис, 2009. 406 с.
9. Клушина Н. И. Коммуникативная стилистика публицистического текста. Мир русского слова. 2008. №4. С. 67-70.
10. Клушина Н. И. Стилистика публицистического текста. Москва : МедиаМир, 2008. 248 с.
11. Клюев Ю. В. Политический дискурс в массовой коммуникации: анализ публичного политического взаимодействия. Москва-Берлин, 2016. 263 с.
12. Кожин А. Н., Крылова О. А., Одинцов В. В. Функциональное имя русской речи. Москва : Высшая школа, 1982. 144 с.
13. Кривоносов А. Д., Филатова О. Г., Шишкина М. А. Основы теории связей с общественностью. Санкт-Петербург : Питер, 2012. 384 с.
14. Макаров М. Л. Основы теории дискурса. Москва : ИТДГК “Гнозис”, 2003. 280 c.
15. Мисников Ю. Г., Филатова О. Г., Чугунов А. В. Электронное взаимодействие власти и общества: направления и методы исследований. Научно-технические ведомости СПбГПУ. Гуманитарные и общественные науки. 2016. № 1 (239). С. 52-60.
16. Немец Г. Н. Публицистический дискурс как методологический конструкт. Вестник Адыгейского гос. ун-та. Серия 2: Филология и искусствоведение. 2010. № 3. С. 90-96.
17. Павлушкина Н. А. Релевантность массовой прессы как основа взаимодействия с аудиторией. СМИ в современном мире: Петербургские чтения: сб. тезисов межвуз. науч.-практ. конф. Санкт-Петербург, 2010. С. 254–255.
18. Петлюченко Н. В. Харизматична особистість політичного лідера в просторі німецького та українського апелятивних дискурсів: зіставний аспект: дис. … д-ра філол. наук: 10.02.17. Одеса, 2010. 486 с.
19. Русакова О. Ф. Современные теории дискурса: опыт классификаций. Современные теории дискурса. Екатеринбург : Дискурс-Пи, 2006. С. 11-30.
20. Русакова О. Ф., Русаков В. М. Дискурсивный подход в пиарологии. PR-дискурс: теоретико-методологический анализ. Екатеринбург. Ин-т философии и права УрО РАН. ИМС, 2008. 282 с. URL: http://www.madipi.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=27&limitst]
21. Хвостунова О. С. Экспертные сообщества и проблемы публичного политического дискурса в современных СМИ. Меди@льманах. 2006. № 6.
22. Хорольский В. Н. Культурологический метод изучения публицистического дискурса. RELGA. Культура. № 6 (60). 2001.
23. Чепкина Э. В. Русский журнальный дискурс: текстопорождающие практики и коды (1995-2000): автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.01. Екатеринбург, 2001. 38 с.
24. Чернякова В. А. Лингвальные и паралингвальные особенности женской речи в испаноязычном и украиноязычном политическом дискурсах (сопоставительный аспект): дис. … канд. филол. наук: 10.02.17. Одесса, 2016. 239 с.
25. Шевченко И. С. Когнитивно-коммуникативная парадигма и анализ дискурса. Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен. Харьков : Константа, 2006. С. 7-14.
26. Шевченко И. С. Становление когнитивно-коммуникативной парадигмы в лингвистике. Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В. Н. Каразiна. 2004. № 635. С. 202-205.
27. Шевченко И. С., Морозова Е. И. Проблемы типологии дискурса. Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен. Харьков : Константа, 2006. С. 158-160.
28. City Press. 24 January 2016. P. 2.
29. Hindustan Times. New Delhy. Wednesday, 10 February. 2016. P. 6.
30. Hindustan Times. New Delhy. Wednesday, 10 February. 2016. P. 9.
31. North Taranaki. Midweek. March 9th 2016. P. 17.
Опубліковано
2018-12-17
Як цитувати
Домнич, О. В. (2018). ПУБЛИЧНЫЙ И ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИЙ ДИСКУРС И ОСНОВЫ СОЦИАЛЬНЫХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ. Мова. Література. Фольклор, (2), 16-28. вилучено із http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/600