NOMINA INSTRUMENTI З СУФІКСОМ -ЛО В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ XI-XVII СТОЛІТЬ

О.В. Меркулова

О.В. Меркулова

Ключові слова: суфікс, формант, іменник середнього роду, nomina instrumenti, праслов’янська мова, давня руськоукраїнська мова, середньоукраїнська мова

Анотація

Субстантиви, до формальної структури яких входить суфікс -lo (< -dlo/-tlo/-slo) > -ло, відомі з праслов’янського періоду. Найпоширенішою групою іменників зі згаданим формантом є nomina instrumenti (*greblo, *rylo тощо). У мові ХІ-ХІІІ століть коло найменувань згаданої семантики розширюється. Виявлені похідні (як успадковані, так і нові) служили для називання механізмів та пристосувань (рило, точило, клепало). Частину з цих слів успадкувала середньоукраїнська мова. Збільшення кількості дериватів із семантикою інструментальності упродовж усіх періодів розвитку мови багато в чому зумовлене появою нових способів промислового виробництва й технічним розвитком суспільства (пущадло ‘ланцет’, помело ‘мітла’). Основною мотиваційною базою для субстантивів аналізованої структури служать дієслова, до основи інфінітива яких приєднується розгляданий суфікс.

Посилання

1. Безпояско О. К. Морфеміка української мови : [монографія] / О. К. Безпояско, К. Г. Городенська. – К. : Наукова думка, 1987. – 211 с.
2. Білоусенко П. І. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина) : [монографія] / П. І. Білоусенко, В. В. Німчук. – Запоріжжя-Ялта-Київ : ТОВ «ЛІПС», 2009. – 252 с.
3. Волинець Г. М. Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові / Г. М. Волинець // Актуальні проблеми слов’янської філології : [міжвуз. зб. наук. праць]. – К.–Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Полиграф»», 2006. – С. 109–116.
4. Воропай С. В. Система конфіксального творення іменників в українській мові ХІХ-ХХ ст. : дис. …кандидата філол. наук : 10.02.01 / Воропай Світлана Валеріївна. – Запоріжжя, 2001. – 206 с.
5. Іліаді О. І. Етимологічне гніздо з коренем *ver- у праслов’ян-ській мові / О. І. Іліаді. – Кіровоград : ДЛАУ, 2001. – 162 с.
6. Калашников А. А. Польские этимологии // Этимология 1994–1996. – М. : Наука, 1997. – С.68–72.
7. Клименко Н. Ф. Назви знарядь / Н. Ф. Клименко // Українська мова : Енциклопедія. – К. : Українська енциклопедія, 2004. – С. 395–396.
8. Козлова Р. М. Структура праславянского слова (Праславянское слово в генетическом гнезде) : [монография]. – Гомель, 1997. – 412 с.
9. Куркина Л. В. К реконструкции этимологической связи основ с дифтонгом на -ŭ / Л. В. Куркина // Этимология 1971. – М. : Наука, 1973. – С. 58–79.
10. Ліпич В. М. Композити-інструментальні найменування з нульовим формантом в українській мові / В. М. Ліпич // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. – 2015. – № 40. – С. 127–131.
11. Мейе А. Общеславянский язык / Антуан Мейе. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1951. – 491 c.
12. Мурзіна Л. А. Словотвірна категорія інструментальності у її зв'язках із синтаксичною структурою мови / Л. А. Мурзіна // Мовознавство. – 1996. – № 2–3. – С. 64–67.
13. Сузанович Б. В. Имена существительные на -л(о) в русском языке / В.Б. Сузанович // Русский язык в школе. – 1973. – № 5. – С. 79–81.
14. Ташпулатова И. Словообразовательная категория орудия действия в современном украинском языке / И. Ташпулатова // Актуальные проблемы русского словообразования : [сборник научных статей]. Ташкент: Укитувчи, 1985. – С. 229–233.
15. Трубачев О. Н. Ремесленная терминология в славянских языках / О. Н. Трубачев // Трубачев О. Н. Труды по этимологии. Слово. История. Культура. В 4-х т. Рукописные памятники Древней Руси. – Москва, 2008. – Т. 3. – С. 391–799.
16. Sławski F. Zarys słowotwórstwa prasłowiańskiego / F. Sławski // Słownik prasłowiański. T. 1. Wrocław. Warszawa. Kraków. Gdańsk, 1974. – 545 s.
17. Zett R. Slavishe Nomima loci mit dem suffix -(d)lo / R. Zett // Die Welt der Slaven. – 1971. – No. 16. – S. 397–413