NOMINA INSTRUMENTI WITH SUFFIX –LO IN THE UKRAINIAN LANGUAGE OF THE XI-XVII СENTURIES
Abstract
The substantives, the structure of which contains a suffix -lo (< -dlo/-tlo/-slo), have been known since Proto-Slavic period. Nomina instrumenti is the most common group of nouns with the above formants (*greblo ‘to sweep, to bank, to stroke’; *rylo “tools for digging, digging; snoot’). In the language of the eleventh to thirteenth centuries, the range of the names of the mentioned semantics expanded. Identified derivatives (both inherited and new ones) were used to name the tools and devices (рило, точило, клепало). Some of the words were inherited by the Middle-Ukrainian languages. Increased number of derivatives with the semantics of instrumentality throughout all periods of language development is largely due to the introduction of new methods of industrial production and technical development of society (пущадло ‘a lancet’, помело ‘a broom’). The main motivational basis for the substantives under review is verbs, the infinitive’s base morpheme of which is complemented by the suffix mentioned above.
References
2. Білоусенко П. І. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина) : [монографія] / П. І. Білоусенко, В. В. Німчук. – Запоріжжя-Ялта-Київ : ТОВ «ЛІПС», 2009. – 252 с.
3. Волинець Г. М. Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові / Г. М. Волинець // Актуальні проблеми слов’янської філології : [міжвуз. зб. наук. праць]. – К.–Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Полиграф»», 2006. – С. 109–116.
4. Воропай С. В. Система конфіксального творення іменників в українській мові ХІХ-ХХ ст. : дис. …кандидата філол. наук : 10.02.01 / Воропай Світлана Валеріївна. – Запоріжжя, 2001. – 206 с.
5. Іліаді О. І. Етимологічне гніздо з коренем *ver- у праслов’ян-ській мові / О. І. Іліаді. – Кіровоград : ДЛАУ, 2001. – 162 с.
6. Калашников А. А. Польские этимологии // Этимология 1994–1996. – М. : Наука, 1997. – С.68–72.
7. Клименко Н. Ф. Назви знарядь / Н. Ф. Клименко // Українська мова : Енциклопедія. – К. : Українська енциклопедія, 2004. – С. 395–396.
8. Козлова Р. М. Структура праславянского слова (Праславянское слово в генетическом гнезде) : [монография]. – Гомель, 1997. – 412 с.
9. Куркина Л. В. К реконструкции этимологической связи основ с дифтонгом на -ŭ / Л. В. Куркина // Этимология 1971. – М. : Наука, 1973. – С. 58–79.
10. Ліпич В. М. Композити-інструментальні найменування з нульовим формантом в українській мові / В. М. Ліпич // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. – 2015. – № 40. – С. 127–131.
11. Мейе А. Общеславянский язык / Антуан Мейе. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1951. – 491 c.
12. Мурзіна Л. А. Словотвірна категорія інструментальності у її зв'язках із синтаксичною структурою мови / Л. А. Мурзіна // Мовознавство. – 1996. – № 2–3. – С. 64–67.
13. Сузанович Б. В. Имена существительные на -л(о) в русском языке / В.Б. Сузанович // Русский язык в школе. – 1973. – № 5. – С. 79–81.
14. Ташпулатова И. Словообразовательная категория орудия действия в современном украинском языке / И. Ташпулатова // Актуальные проблемы русского словообразования : [сборник научных статей]. Ташкент: Укитувчи, 1985. – С. 229–233.
15. Трубачев О. Н. Ремесленная терминология в славянских языках / О. Н. Трубачев // Трубачев О. Н. Труды по этимологии. Слово. История. Культура. В 4-х т. Рукописные памятники Древней Руси. – Москва, 2008. – Т. 3. – С. 391–799.
16. Sławski F. Zarys słowotwórstwa prasłowiańskiego / F. Sławski // Słownik prasłowiański. T. 1. Wrocław. Warszawa. Kraków. Gdańsk, 1974. – 545 s.
17. Zett R. Slavishe Nomima loci mit dem suffix -(d)lo / R. Zett // Die Welt der Slaven. – 1971. – No. 16. – S. 397–413
