КОРЕКЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЮНАКІВ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМИ СТРЕСОВИМИ РОЗЛАДАМИ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Анотація
Аналіз науково-методичної літератури дав змогу встановити, що сучасні умови життєдіяльності пов’язані з низкою особливостей, які висувають високі вимоги до індивідуально-психологічних властивостей людини та викликають напруження її психофізіологічного функціонування. Особливо вразливою категорією щодо несприятливих зовнішніх впливів є особи молодого віку, які через вікову психологічну незрілість і відсутність необхідного життєвого досвіду є більш вразливими до дезадаптації й погіршення стану здоров’я. Актуалізуються питання дослідження параметрів функціонального стану, прояву ознак постстресових розладів, активної участі у фізкультурно-оздоровчій діяльності осіб юнацького віку з посттравматичними стресовими розладами та пошуку шляхів підвищення якості процесу фізичного виховання для покращення їхнього психофізичного стану. Одним з ефективних засобів фізичного виховання для психологічного відновлення є функціональні фізичні розвантаження. У цьому сенсі ефективним є виконання TRE-вправ, які стимулюють нейрогенне тремтіння та спрямовані на зняття напруги, стресу і травматичного досвіду. У зв’язку з актуальністю окресленої проблеми метою дослідження була оцінка ефективності застосування комплексу вправ TRE-гімнастики для корекції функціонального стану осіб юнацького віку з посттравматичними стресовими розладами на заняттях із фізичного виховання. Дослідження проводилося за участю 56 юнаків – студентів закладу вищої освіти віком від 18 до 22 років (внутрішньо переміщені особи, діти учасників антитерористичної операції, учасники антитерористичної операції), яким було запропоновано виконувати комплекс TRE (Trauma Releasing Exercises) вправ Девіда Берселі в заключній частині заняття. Визначення функціонального стану юнаків відбувалося за показниками їхнього психофізіологічного стану та індивідуально-психологічних властивостей нервової системи на початку, у середині й після закінчення семестру навчального року. Встановлено, що після застосування комплексу вправ TRE в осіб юнацького віку з посттравматичними стресовими розладами спостерігалося поліпшення їхнього психофізіологічного стану та підвищувалася оцінка якості життя. Це доводить, що отримані результати дають змогу рекомендувати зазначений комплекс вправ до застосування на заняттях із фізичного виховання в закладах вищої освіти.
Посилання
2. Радиш Я., Соколова О. Медична реабілітація українських військовослужбовців, що постраждали в результаті бойових дій (до проблеми державного регулювання системи санаторно-курортного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України). Інвестиції: практика та досвід. 2014. № 24. С. 152–155.
3. Тимченко А. Психогении в экстремальных условиях. Боевая психическая травма и методы ее коррекции : методическое пособие. Харьков : ХВУ, 2015. 91 с.
4. Чабан О. Психотерапия при ПТСР должна быть направлена на создание новой когнитивной модели жизнедеятельности. НейроNews: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2010. № 2(21). С. 5–8.
5. Тарабрина Н., Лазебная Е. Синдром посттравматических стрессовых нарушений: современное состояние и проблемы. Психологический журнал. 2002. Т. 13. № 2. С. 14–29.
6. Пушкарев А., Доморацкий В. Посттравматическое стрессовое расстройство: диагностика, психофармакотерапия, психотерапия. Москва : Институт психотерапии, 2000. 128 с.
7. Байєр О., Познякова Г. Психологічні особливості осіб юнацького віку, схильних до автоагресивної поведінки. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Херсон, 2017. Вип. 4. Т. 1. С. 8–12.
8. Білень Я., Романів О., Надь Б. Соціально-психологічна та медична реабілітація учасників АТО. Україна. Здоров’я нації. Київ, 2018. № 3/1(51). С. 6–7.
9. Сторожук Н., Мась Н., Покотило В. Сучасний стан системи психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Військово-спеціальні науки». 2016. № 1. С. 34–38.
10. Удалова Е., Кокурина Е., Лихоманов Е. Занятия по физической культуре как средство социальной адаптации студентов-первокурсников. Молодой ученый. 2017. № 15. С. 679–681.
11. Воробьев А. Разработка методов и средств предупреждения боевых психических травм в армиях США. Зарубежное военное обозрение. 2002. № 3–5. С. 43–45.
12. Лэндис Р. Продвинутые техники для работы с посттравматическими стрессовыми состояниями. Москва : Эксмо, 1996. 234 с.
13. Герольд А. Нейрогенное дрожание при проведении TRE-упражнений для снятия напряжения, стресса и травмы по методике доктора Дэвида Берсели при избавлении от посттравматического стрессового расстройства ПТСР. Психологічне консультування і психотерапія. 2015. Т. 2. № 1–2. С. 85–95.
14. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців : методичний посібник / Н. Агаєв та ін. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.
ISSN (Print) 
