ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В ГАНДБОЛІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

  • О. І. Верітов Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0002-3793-3010
  • І. Т. Скрипченко Херсонський державний аграрно-економічного університет
  • О. В. Бессарабова Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0002-9193-4241
Ключові слова: гандбол, фізична реабілітація, спортивні травми, плечовий суглоб, гомілковостопна нестабільність, передня хрестоподібна зв’язка (ACL), пропріоцептивний тренінг, HRV-моніторинг, біологічний зворотний зв’язок, VR/AR-технології, спортивне довголіття

Анотація

Фізична реабілітація у гандболі є ключовим напрямом спортивної медицини, оскільки високий рівень травматизму в цьому виді спорту зумовлений його інтенсивним, контактним та швидкісно-силовим характером. Сучасні дослідження підтверджують, що найчастіше ушкоджуються плечовий суглоб, гомілковостопний комплекс і передня хрестоподібна зв’язка, що вимагає цілеспрямованих, науково обґрунтованих програм відновлення. Мета дослідження – проаналізувати сучасні підходи до фізичної реабілітації гандболістів після травм та обґрунтувати ефективність інтеграції відновлювальних програм у тренувальний процес. Об'єкт дослідження – процес фізичної підготовки та відновлення спортсменів. Предмет дослідження – методи та засоби фізичної реабілітації, спрямовані на відновлення функціональної готовності гандболістів і профілактику повторних травм. Результати аналізу свідчать, що найбільш ефективними є персоналізовані та функціонально орієнтовані протоколи, які враховують індивідуальні особливості спортсмена, специфіку ігрової діяльності та клінічний профіль ушкодження. Медичне підґрунтя персоналізації полягає у варіативності темпів регенерації тканин, впливі вікових, гендерних і гормональних факторів, а також у необхідності контролю нейром’язового дисбалансу й психофізіологічного стану. Функціональна спрямованість програм відповідає принципу специфічності SAID і забезпечує відновлення кінетичних ланцюгів, міжм’язової координації та ігрових рухових патернів, критично важливих для запобігання повторним травмам. Технологічна підтримка базується на використанні HRV-моніторингу, GPS та інерційних сенсорів для контролю навантажень, біологічного зворотного зв’язку для розвитку саморегуляції та VR/AR-технологій для стимуляції нейропластичності. Комплексні програми, що поєднують пропріоцептивний тренінг, plyometric drills, силову підготовку, дихальні техніки й психоемоційний супровід, довели свою ефективність у зниженні ризику повторних ушкоджень, пришвидшенні повернення до змагань і підтриманні спортивного довголіття. Практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні доказових моделей інтеграції реабілітаційних протоколів у структуру тренувального процесу гандболістів. Перспективи подальших робіт пов’язані зі стандартизацією методик оцінювання ефективності реабілітації, аналізом каузальних механізмів взаємодії когнітивних, емоційних і фізіологічних факторів та розробкою персоналізованих програм для спортсменів різних вікових груп із використанням цифрових технологій.

Посилання

1. Aasheim, C., Stavenes, H., Andersson, S. H., Engbretsen, L., & Clarsen, B. (2018). Prevalence and burden of overuse injuries in elite junior handball. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 4(1), e000391. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2018-000391
2. Andersson, S. H., Bahr, R., Clarsen, B., & Myklebust, G. (2017). Preventing overuse shoulder injuries among throwing athletes: A cluster-randomised controlled trial in 660 elite handball players. British Journal of Sports Medicine, 51(14), 1073–1080. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-096226
3. Andersson, S. H., Bahr, R., Olsen, M. J., & Myklebust, G. (2019). Attitudes, beliefs, and behavior toward shoulder injury prevention in elite handball: Fertile ground for implementation. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 29(12), 1996–2009. https://doi.org/10.1111/sms.13522
4. Antohe, B.-A., & Panaet, E.-A. (2024). The effects of proprioceptive exercises on postural control in hand- ball players with chronic ankle instability – A non-randomized control trial. Sports, 12(11), 304. https://doi.org/10.3390/sports12110304
5. Fredriksen, H., Cools, A., Bahr, R., & Myklebust, G. (2022). Does an effective shoulder injury prevention program affect risk factors in handball? Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 32(8), 1423–1433. https://doi.org/10.1111/sms.13674
6. Hadjisavvas, S., Efstathiou, M. A., Malliou, V., Giannaki, C. D., & Stefanakis, M. (2022). Risk factors for shoulder injuries in handball: A systematic review. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 14(1), 204. https://doi.org/10.1186/s13102-022-00588-x
7. Milić, V., Sporiš, G., Milanović, Z., & Trajković, N. (2025). Sports injuries in basketball, handball and volleyball: Proprioceptive training and joint stabilization. Life, 15(4), 529. https://doi.org/10.3390/life15040529
8. Myklebust, G., & Bahr, R. (2005). Return to play guidelines after anterior cruciate ligament injury. British Journal of Sports Medicine, 39(3), 127–131. https://doi.org/10.1136/bjsm.2004.010900
9. Thorborg, K., Krommes, K., Esteve, E., Clausen, M. B., Bartels, E. M., & Rathleff, M. S. (2017). Effect of specific exercise-based football injury prevention programmes on the overall injury rate in adolescent male football players: A meta-analysis. British Journal of Sports Medicine, 51(7), 562–571. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-097066
10. Wagner, H., Finkenzeller, T., Würth, S., & von Duvillard, S. P. (2014). Individual and team performance in team-handball: A review. Journal of Sports Science & Medicine, 13(4), 808–816. https://www.jssm.org
Опубліковано
2025-11-28
Як цитувати
Верітов, О. І., Скрипченко, І. Т., & Бессарабова, О. В. (2025). ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В ГАНДБОЛІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. Фізичне виховання та спорт, (3), 52-58. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2025-3-07
Розділ
РОЗДІЛ II. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>