ЛАТИНСЬКА МОВА ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК СИСТЕМИ СУЧАСНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ: РОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ

  • І. М. Гольтер Дніпровський державний технічний університет
Ключові слова: освітній процес, латинська мова, біотехнолог, термінологія, латинські запозичення

Анотація

Статтю присвячено питанням вивчення латинської мови. Наголошено на актуальності вивчення латини як однієї з важливих складових частин термінологічної системи цієї галузі науки. Увага концентрується на питаннях методики викладання латинської мови для здобувачів вищої освіти зі спеціальності «Біотехнології та біоінженерія», а саме пошуку оптимальних прийомів і методів організації процесу вивчення латинської мови згідно з розробленою програмою вивчення здобувачами вищої освіти відповідно до визначеної навчальними планами кількості годин. На думку автора, метою вивчення латинської мови майбутніми біотехнологами є набуття навичок читання й наголошування латинських слів, засвоєння фонетики та основних особливостей граматики латинської мови, опанування певної кількості лексичного мінімуму, вивчення напам’ять крилатих латинських виразів, відповідної латинської термінології у галузі біотехнології. Встановлено, що для досягнення мети викладання дисципліни у навчальному процесі необхідно виконання таких вимог, як орієнтація на творчу діяльність особистості, індивідуальний підхід, реалізація міжпредметних зв’язків, що сприяє цілісному сприйняттю розуміння впливу латинської мови на сучасну європейську науку, відкритість, варіативність, динамічність у змісті, методах і формах навчання. Доведено, що зміст, форми й методи навчання біотехнологів латинській мови мають бути спрямовані на особистісно-орієнтоване навчання й підготовку до подальшої самоосвіти протягом життя. Задля забезпечення особистісного зростання здобувачів зміст навчання латинської мови має бути спрямований на творче переосмислення стереотипів, оволодіння вміннями комунікації високого рівня з можливістю грамотного вживання спеціалізованої термінології тощо. У дослідженні визначено, що термінологічні знання, які здобувачі отримують в ході вивчення латинської мови, повинні формуватися на загальнодидактичних принципах (принципи комунікативності, науковості, систематичності, ситуативності, текстової відповідності, наочності, зв’язку теорії з практикою, індивідуального підходу до здобувачів). Запропоновано авторський варіант робочої програми для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія», яка спрямована на раціональне та ефективне використання відведеного часу на вивчення теоретичних положень, практичних занять та самостійної роботи. Реалізація програми спрямована на закріплення емоційно-позитивного, ціннісного ставлення студента до знань, освіти, вибраної професії; підтримку прагнень майбутніх біотехнологів до особистісного та професійного самовдосконалення, саморозвитку, самореалізації, усвідомлення індивідуальної моделі професійної діяльності.

Посилання

1. Амеліна С., Шинкарук В. Роль латинської мови у підготовці майбутніх філологів. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки. 2018. № 292. С. 45–54.
2. Балалаева Е. Особенности методики преподавания латинского языка на факультетах агробиологического профиля. Филология и литературоведение. 2014. № 7. URL: http://philology.snauka.ru/2014/07/855.
3. Бражук Ю. Роль латинської мови у формуванні термінологічної компетенції комунікаторів (на матеріалі анатомо-гістологічних термінів). Український науково-молодіжний медичний журнал. 2012. № 2. С. 23–25.
4. Власюк І. Формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх економістів. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2012. № 1. C. 50–58.
5. Голуб С. Вивчення латинської мови як ключовий аспект опанування юридичною термінологією. Науковий вісник ХДУ. Серія: Перекладознавство та міжкультурна комунікація. 2018. № 4. С. 13–17.
6. Гореликова С. Природа термина и некоторые особенности терминообразования в английском языке. Вестник Оренбургского государственного университета. 2002. № 6. С. 129–136.
7. Гуцол М. Методика викладання латинської та іноземної мов в умовах кредитно-модульної системи у вищих медичних навчальних закладах України. Світ медицини та біології. 2017. № 3 (61). С. 190–194.
8. Кирилова И. Дидактико-методические особенности преподавания латинского языка обучающимся медицинских вузов. Евразийское научное объединение. 2019. № 9–3 (55). С. 224–227. URL: https://esa-conference.ru/wp-content/uploads/files/pdf/Kirillova-Irina-Igorevna.pdf.
9. Магдюк О. Особливості викладання латинської мови студентам немовних спеціальностей. Психолого-педагогічні проблеми соціалізації особистості в сучасних умовах : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 31 січня – 1 лютого 2020 р. Київ : Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2020. С. 62–65.
10. Петренко І., Самойленко О. Значення вивчення латинської мови для становлення фахівця у медичній галузі. Збірник наукових праць ДонНАБА. 2017. № 4. Т. 2. С. 42–44.
11. Ритікова Л. Формування термінологічної компетентності майбутніх біотехнологів агропромислової та природоохоронної галузей. Біоресурси і природокористування. 2015. № 1–2. Т. 7. С. 171–176.
12. Ритікова Л., Сиротін О. Особливості формування біотехнологічної термінології. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2012. № 1 (3). С. 232–236.
13. Світлична Є., Базарова В., Жук Л. Клінічна термінологія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Харків : Золоті сторінки, 2006. 168 с.
Опубліковано
2021-02-09
Як цитувати
Гольтер, І. М. (2021). ЛАТИНСЬКА МОВА ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК СИСТЕМИ СУЧАСНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ: РОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ. Педагогічні науки: теорія та практика, (2), 39-45. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-2-06
Розділ
РОЗДІЛ II. ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ (З ГАЛУЗЕЙ ЗНАНЬ)