ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ЯК СПРОБА ВИРІШЕННЯ ПЕВНИХ ПРОБЛЕМ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗА УМОВ КАРАНТИНУ
Анотація
Стаття присвячена сучасним проблемам дистанційного навчання з мовної підготовки студентів-іноземців за умов карантину. Відзначено, що перехід на дистанційне навчання став величезною проблемою для багатьох країн. Це стало своєрідним методичним викликом і для викладачів України. Зараз дистанційне навчання здійснюється з допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. У статті названо основні моделі дистанційного навчання, поширені у світі, та оцінено дієвість деяких з них. Проаналізовано причини, які негативно впливають на результативність та якісність дистанційного навчання в Україні. Розглянуто певні етнічні особливості контингенту студентів- іноземців, залучених до цієї форми навчального процесу. На підставі цього підкреслено, що дуже важливим моментом у досягненні результативності дистанційного навчання є врахування етнічної приналежності учнів та їх психологічної готовності до навчання без присутності викладача. Автор наводить приклади участі у цьому процесі певних категорій студентів залежно від країни походження. Доведено, що відсутність зворотного зв’язку через особистий контакт з викладачем у навчальній аудиторії серед стандартного матеріально-предметного оточення може викликати проблеми із самооцінкою та впевненістю у власних можливостях. Автор звертає увагу на таку психологічну проблему, яка з’являється у студентів, як відчуття ізольованості від навчального процесу як певного ритуалу. Воно часто породжує порушення дисципліни, нехтування системною роботою, підвищує психологічне навантаження, що потім призводить до втрати успішності у навчанні. У статті робиться висновок, що зараз дистанційне навчання є дуже затребуваним та допомагає досягти певних результатів у мовній підготовці. Саме тому вдосконалення наявних методик дистанційного навчання та створення нових з урахуванням етнічних особливостей контингенту є важливим завданням. При цьому ще більшого значення набуває постать викладача, тому що для більшості студентів-іноземців дуже важливим є контакт із тим, хто за допомогою своєю педагогічної майстерності керує дистанційним заняттям. Особливе значення це має для студентів перших курсів.
Посилання
2. Білик О.М., Брагіна Т.М. Дистанційне навчання у процесі підготовки іноземних студентів. Дистанційне навчання – старт із сьогодення в майбутнє : збірник науково-методичних праць ІI всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 19 травня 2016 року. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2016. С. 10–14.
3. Ефимчик С.Л. Дистанционное обучение иностранным языкам: перспективы и проблемы. Проблемы лингвообразования в неязыковом вузе : материалы III Республиканской научно-практической конференции (с международным участием), 31 января 2019 года, Минск, Беларусь. Минск : БГУ, 2019. С. 48–50.
4. Исаев Е.А. Технология дистанционного обучения иностранному языку студентов технических направлений подготовки. Научный вестник Воронежского государственного архитектурно-строительного университета. 2015. № 3 (17). С. 71–75.
5. Ісмаілова Л.Л. Дистанційне навчання: переваги та недоліки використання освітніх платформ під час вивчення української мови як іноземної у період карантинних заходів. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. 2020. Вип. 32. С. 190–193.
6. Кушнир И.Н. О дистанционном обучении русскому языку иностранных студентов-нефилологов. Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания : сборник научных трудов под общ. ред. Л.А. Кудрявцевой. Вып. 8. Киев, 2014. С. 192–197.
7. Гуйхун Л. Применение психологических методик в вузовском обучении русскому языку как иностранному. Современное педагогическое образование. 2019. № 7. С. 34–37.