ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ

А. А. Заслужена; І. В. Зайцева

doi:10.26661/2522-4360-2020-2-36

А. А. Заслужена Національний авіаційний університет
І. В. Зайцева Київський національний торговельно-економічний університет

DOI: https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-2-36

Ключові слова: дистанційне навчання, соціально-психологічний аспект, заклади вищої освіти (університети), переваги, навчально-професійна установка, комунікація

Анотація

У статті акцентовано увагу на визначній ролі соціально-психологічного аспекту у процесі реалізації дистанційного навчання у вишах України. Розкрито соціально-психологічний аспект вищої освіти на основі праць психологів. Ці праці єднає ідея професійної підготовки як процесу послідовної професіоналізації свідомості майбутніх фахівців. Встановлено, що вивченню професійної свідомості передує вивчення професійної установки (навчально-професійної установки як її різновиду). Розглянуто складники теоретичної моделі навчально-професійної установки студентів. Зазначено, що вивчення навчально-професійної установки сприяє виявленню соціально-психологічних аспектів в задачах вищої освіти на макро- і мікрорівнях. Схарактеризовано комунікацію як соціально-психологічне явище, яке визначає організацію, конструювання, проєктування та рефлексію знання в різних його аспектах. Зазначено блоки соціальної психології (системи освітніх взаємодій студентів і педагогів, соціально-психологічні характеристики студентів, викладачів, навчальних і педагогічних колективів, соціально-психологічний аналіз процесів формування, становлення і розвитку навчальних і професійних компетенцій, їх співвідношення в тимчасовій динаміці, аналіз проблем індивідуальної та групової свідомості в навчально- професійній діяльності). Встановлено такі позитивні аспекти дистанційної освіти: гнучкість; модульність; процес контрольованого отримання знань; економію і вивільнення часу викладача; можливість контролювати роботу викладача; можливість контролювати навчання студента; миттєвість доступу до віртуального простору; психологічні; фінансові; ергономічні та надання рівних можливостей навчання всім індивідам, в тому числі і особам з обмеженими фізичними можливостями. З’ясовано, що дистанційна освіта відкриває необмежені можливості для індивіда у контексті розвитку вмінь, формування навичок та отримання нових знань за умови адекватної комунікації. Оскільки вона є тим механізмом, за допомогою якого тьютор керує пізнавальною діяльністю студентів, залучає їх до діяльності, спонукає до процесу мислення, аналізу, застосування знань та забезпечення рефлексії.

Посилання

1. Кулакова О.М. Криза сучасної освітньої системи: соціально-філософський аспект. Вісник Харківського національного педагогічного університету. Філософія. 2013. Вып. 40 (1). С. 214–231.
2. Шторм первых недель: как высшее образование шагнуло в реальность пандемии [Авт. коллектив: А.В. Клягин и др.]. Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики», Институт образования. Москва : НИУ ВШЭ, 2020. 112 с.
3. Рулиене Л.Н. Дистанционное обучение: сущность, проблемы, перспективы: монография. Улан-Удэ : Издательство Бурятского госуниверситета, 2010. 272 с.
4. Царапкина Ю.М., Миронов А.Г., Кирейчева А.М. Потенциал использования и перспективы развития дистанционного обучения. Современные исследования социальных проблем. 2017. № 7 (8). С. 304–318.
5. Харитонова Е.В., Савчук Е.А. Экспертное мнение по поводу отдаленных последствий внедрения дистанционного обучения и мер профілактики коронавируса в школах. Экспертная оценка ряда последствий внедрения цифрових технологий. URL: https://www.expertsud.ru/content/view/293/36/(дата звернення: 25.10.2020).
6. Герасименко Н.А. Мотивация студентов к обучению: социально-психологический аспект. Вестник университета. 2017. № 7-8. С. 179–182.
7. Спиркина И.Б. Психологический комфорт слушателей вуза при работе с системой дистанционного образования как условие успешного освоения курса. Личность в меняющемся мире: здоровье, адаптация, развитие. 2016. 3(14). С. 31–37.
8. Музыка Л.В. Социально-психологические аспекты дистанционного обучения. Вестник Омского университета. 2004. № 2. С. 66–68.
9. Акопов Г.В., Варфоломеева Т.П., Чернишова Е.Л. Социальная психология образования. Самарский научный вестник. 2013. 4(5). С. 9–11.
10. Акопов Г.В., Шевченко О.Ю. Понятие типа и профиля образования в современной социальной психологи образования. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. Декабрь 2003. C. 202–208.
11. Акопов Г.В., Варфоломеева Т.П., Чернышова Е.Л. Социально-психологические аспекты современного образования. Известия Саратовского университета. Новая серия. Серия Акмеология образования. Психология развития. 2014. Вып. 3. С. 203–210.
12. Горева О.М., Осипова Л.Б. Перспективы развития дистанционной формы обучения студентов. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 2–1. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=21312 (дата звернення: 24.10.2020).
13. Бреслав Е. Перспективы развития дистанционного обучения в организациях ДПО. URL: http://www.dpo-edu.ru/wordpress/wp-content/uploads/Елена-Бреслав-Перспективы-развития-дистанционного-обучения-в-организациях-ДПО.pdf (дата звернення: 24.10.2020).
14. Даг В. Дистанционное обучение: преимущества, проблемы и возможности. Государственный університет западной Грузии. URL: http://bahri.edu.sd/cde/ (дата звернення: 24.10.2020).
15. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні: (затверджено Постановою МОН України В.Г. Кременем 20 грудня 2000р.) URL: http://www.osvita.org.ua/distance/pravo/00.html (дата звернення: 27.10.2020).