ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТУВАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У контексті реалізації вищої освіти, проблема формування пізнавальної сфери здобувачів освіти набуває особливої актуальності, адже не можна уявити підготовку кваліфікованого фахівця без відповідного рівня пізнавального розвитку. У статті проаналізовано основні аспекти стратегії формування пізнавальних процесів студентів закладів вищої освіти, що ґрунтуються на базових положеннях проектувально-технологічної парадигми розвитку інтелекту. Розкрито основні теоретичні положення окресленого методологічного напряму, а саме: проаналізовано зміст понять «проектування» і «технологія». З’ясовано, що проектування інтелектуальних процесів передбачає створення проекту об’єкта впливу, створення проекту управління діяльності та розроблення моделі навчальних упливів. Установлено, що структура моделі здобувача освіти складається з таких компонентів, як загальні вікові особливості, рівень успішності, тип темпераменту, риси характеру, здібності, рівень комунікативності, особливості емоційної сфери, рівень розвитку пам’яті, уяви, мислення, сприймання, а також загальні показники інтелектуального розвитку. Запропоновано модель комбінованого тренінгу пізнавальних процесів студентів, що передбачає поєднання безпосередньої та мережевої взаємодії. При цьому тренінг тлумачиться як специфічне групове навчання з використанням ефектів фасилітації та наданням більшої особистісної свободи здобувачам освіти, що формує пізнавальні структури відповідно до заданої моделі. Проаналізовано психологічні механізми дистанційного навчання. Визначено такі основні організаційні аспекти тренінгу, як створення комфортних умов діяльності, дотримання правил групової роботи, забезпечення ефективної рефлексії, формування атмосфери вільного спілкування й психологічної безпеки, ефективний психолого-педагогічний супровід, орієнтація на саморозвиток. Запропоновано висновки щодо педагогічних можливостей мережевих структур, а саме: групова навчальна робота, що здійснюється через інтернет, є можливою і може бути ефективною за дотримання певних умов, однією з яких є створення віртуального освітнього середовища, що забезпечує активне, ініціативне та суб’єктне здійснення різних форм дистанційного навчання; ефективність групової роботи через інтернет підвищується у зв’язку із застосуванням інтерактивно-мультимедійних технологій.