РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ СПОЖИВАННЯ ШОК-КОНТЕНТУ ПІДЛІТКАМИ УКРАЇНИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА: ВПЛИВ НА ЇХ СОЦІАЛІЗАЦІЮ

Ключові слова: медіаграмотність, психогігієна, засоби масової інформації, соціальні мережі, емоційна безпека, шок-контент, деструктивний інформаційний вплив, медіаосвіта, психологічне здоров’я, психологічна війна

Анотація

Споживання шокуючого контенту серед підлітків в Україні та його вплив на їх соціалізацію залишається актуальною темою у сучасному світі. Із виникненням нових медіа та соціальних платформ зростає доступність різноманітного контенту, включаючи той, який може впливати на психологічний стан підлітків. Ця стаття покликана розглянути проблему споживання шок-контенту серед підлітків у контексті зростання такого контенту з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Зростання кількості відео, зображень та інших матеріалів, що має негативний вплив на емоційний стан та світогляд молоді, спонукало авторів спробувати зрозуміти масштаб проблеми та вивчити її вплив на соціалізацію підлітків. Це дослідження містить статистичну інформацію, важливу для формування програм із забезпечення здорового психічного розвитку підлітків, а саме досліджено особливості споживання шокуючого контенту серед підлітків. Дослідження проводилося онлайн із респондентами у віці від 13 до 17 років, які проживають у Запорізькому регіоні (на момент написання статті територія можливих бойових дій). Для збору статистичної інформації використовувалися анкетування та тестування на визначення рівня соціалізації за чотирма компонентами: моральністю, соціальною адаптивністю, соціальною активністю та соціальною автономністю. Визначено рівні схильності до споживання шок-контенту та критерії визначення цих рівнів. Подано кореляційний аналіз взаємозв’язку споживання шок-контенту підлітками та рівнів їхніх компонентів соціалізації. Ці результати ми вважаємо найбільш цінними в емпіричній частині дослідження. Також емпірична частина дослідження дає відповідь на питання, де саме підлітки знаходять шокуючий контент, який контент вони споживають, їхній емоційний стан після зустрічі з шок-контентом. Також зібрано статистичну інформацію щодо популярності ЗМІ та типів новин, які цікавлять підлітків. Згідно з отриманими даними, найбільшою популярністю серед опитаних підлітків користується месенджер Telegram. Він є вагомим джерелом інформації та спілкування для більшості молодих українців, але водночас саме ця платформа має найнижчий рівень захищеності від небажаного контенту.

Посилання

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Kиїв : Либідь, 1997. 376 с.
2. Данилович К. Гакнути неможливо: як вчити та вчитися медіаграмотності в школі. EdEra. 2022. URL: http://blog.ed-era.com/miediaghramotnist-v-shkoli/ (дата звернення: 21.12.2023).
3. Зайченко М. Інструментарій соціального педагога: тест «Вивчення рівня соціалізації старшокласників». Київ : Шк. світ, 2011. 128 с.
4. Зязюн І.А. Антропологічний вимір комп’ютерних технологій. Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми. перспективи : збірник наукових праць. Ч. 1 / за ред. М.М. Козяра, Н.Г. Ничкало. Львів : ЛДУ БЖД, 2009. C. 8.
5. Іванов В., Волошенюк О., Кульчинська Л. Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд : брошура. Київ : АУП, ЦВП, 2011. 58 с.
6. Конституція України : офіц. текст. Київ : КМ, 2013. 96 с.
7. Курило В.С., Савченко С.В., Караман О.Л. Соціалізація особистості в умовах гібридної війни на Сході України : монографія. Київ : Талком, 2018. 240 с.
8. Шабаниця Д. Обережно «Шок-контент»: навіщо потрібна шокова терапія в ЗМІ. Медіакритика. 2022. URL: https://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/oberezhno-shok-kontentnavischo-potribna-shokova-terapiya-v-zmi.html (дата звернення: 21.12.2023).
9. Мірошнікова А. Соцмережі і депресія у підлітків: результати дослідження. Osvitoria.media. 2022. URL: https://osvitoria.media/opinions/shho-bilshe-chasu-v-sotsmerezhah-to-bilshyj-ryzyk-depresiyi-upidlitkiv-rezultaty-doslidzhennya/ (дата звернення: 22.12.2023).
10. Приходькіна Н.О. Основні теоретичні концепції медіаосвіти. Педагогіка вищої та середньої школи. 2016. № 3(49). С. 264.
11. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. 650 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 15.11.23).
12. Glossary of Relevant Terms & Acronyms : Phil Taylor’s Web Site. The Institute of Communications Studies, University of Leeds, UK. URL: https://webcitation.org/6HZfxC5uZ?url=http://ics-www.leeds.ac.uk/papers/vp01.cfm?outfit=pmt (дата звернення: 22.12.2023).
13. Pinker S. The better angels of our nature: The decline of violence in history and its causes. Penguin : United Kingdom, 2011. 832 p.
14. Potter W.J. Media Literacy. Thousand Oaks. Sage Publication : London, 2001. 423 p.
15. Term: Content Shock. Your Content Provider. Clickworker. URL: https://www.clickworker.com/contentmarketing-glossary/content-shock/ (дата звернення: 21.12.2023).
Опубліковано
2023-12-19
Як цитувати
Авраменко, У. В., Матвієнко, Є. В., & Савчин, М. М. (2023). РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ СПОЖИВАННЯ ШОК-КОНТЕНТУ ПІДЛІТКАМИ УКРАЇНИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА: ВПЛИВ НА ЇХ СОЦІАЛІЗАЦІЮ. Педагогічні науки: теорія та практика, (4), 102-110. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-4-15
Розділ
РОЗДІЛ V. СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають