Кількісна характеристика тучних клітин у процесі загоєння ран у щурів із хронічним соціальним стресом

Анотація

Активація симпатоадреналової і гіпоталамо-гіпофізарної систем при стресі супроводжується вивільненням нейромедіаторів і нейропептидів, активацією тучних клітин, що продукують цитокіни, хемокіни та ін., призводить до запуску каскаду патологічних процесів, вказуючи, що стрес може призвести до порушення репарації шкіри. Однак у сучасних дослідженнях мало даних про морфофункціональні зміни клітин шкіри під впливом хронічного соціального стресу. Метою даної роботи була оцінка кількісних змін тучних клітин шкіри щурів після впливу хронічного соціального стресу. Дослідження проводили на 20 щурах-самцях лінії Вістар вагою 390 -430 г., віком 12-13 міс.: 1-а група – контроль (n=10); тваринам 2-ї групи (n=10) моделювали стрес 3-тижневою соціальною ізоляцією і тривалим психоемоційним впливом. Стрес підтверджено тестом на відкритому полі. Висікали шкірний клапоть розміром 1*1 см на спині в міжлопатковій ділянці в день нанесення рани і на 1, 3, 7, 14, 30 добу загоєння ран. Тучні клітини підраховували в зрізах взятих області ранової поверхні, селективно забарвлених толуїдиновим синім. Процес загоєння ран у шкірі характеризувався відповідними особливостями динаміки кількості тучних клітин, як регуляторів запальних та регенераторних процесів. В інтактних зразках експериментальної групи кількість тучних клітин була більшою в 10 р., ніж в контролі. Загальновідомі нормальні показники вмісту кількості тучних клітин у контрольній групі поступово збільшувались у наступні 2 тижні та зменшувались до вихідного рівня на 30 день загоєння ран. Початковий рівень тучних клітин у 2й групі знизився на 86,8% вже на 1 день з поступовим підйомом у наступні 2 тижні, проте він не досягав рівня контролю з подальшим підйомом на 593% порівняно з 1ю групою на 30 день, що пов’язано з міграційними процесами імунозалежних клітин як результат часткового зняття стресової реакції.