ЗНАЧЕННЯ НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНОГО ФАКТОРА ВОКАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО АКТОРА

Л. О. Гринь; Д. О. Шупранова

Л. О. Гринь Запорізький національний університет
Д. О. Шупранова Запорізький національний університет

Ключові слова: професійна підготовка акторів, теорія голосоутворення, будова голосового апарату, вокально- технічний комплекс

Анотація

Проблема удосконалення якості професійного навчання майбутнього актора музично-драматичного театру, яка характеризується орієнтацією на підвищення рівня його вокальної майстерності, стає актуальною в полі зору дослідників. Чим ефективнішою буде вокальна підготовка студента, тим якіснішою виявиться його вокальна діяльність. У статті розглянуто науково-теоретичні аспекти багатьма видатними зарубіжними вченими та визначено практичні підходи до означеної проблеми. Традиції вокальної педагогіки спираються на методи формування виконавського рівня співочого мистецтва, відшліфованих багатовіковими надбаннями в історико-культурному розвитку національних рис цього народу і утверджених через стилістичні епохи й напрями. Вокальний голос актора – це передусім «професійний інструмент», який має складний механізм, що у процесі подальшого розвитку зазнає різних зовнішніх впливів. Проте цей професійний «інструмент» потребує застосування різноманітних спеціальних методичних прийомів для подолання психолого- фізіологічних чинників, що перешкоджають професійному становленню виконавця – актора-вокаліста. Анатомічна будова голосового апарату дуже складна, але необхідна для розуміння актором процесу формування вокальних звуків. Розглядаючи спів як одну з функцій організму людини, зазначимо, що він підпорядковується основним закономірностям діяльності нервової системи, яка керує життєдіяльністю всього організму. Сучасні знання з нейрофізіології дають можливість зрозуміти схему функціонування голосового комплексу й керувати його правильним розвитком не тільки на підставі суб’єктивних уявлень та інтуїції викладача, а й на основі наукових розробок. Специфіка педагогічного спрямування вокального навчання у вищих навчальних закладах вимагає володіння науково-теоретичною базою знань з вокальної педагогіки, усвідомлення закономірностей процесу голосоутворення та високого рівня вокально-технічного комплексу вмінь та навичок.

Посилання

1. Гнидь Б.П. Історія вокального мистецтва: підручник. Київ : НМАУ, 1994. 320 с.
2. Гринь Л.О. Теоретико-методичні основи вокальної підготовки майбутніх акторів : науково-методичний посібник для студентів спеціальності “Театральне мистецтво”. Запоріжжя : ЗНУ, 2011. 140 с., ноти.
3. Дмитриев Л.Б. Основы вокальной методики : учеб. пособ. Москва : Музыка, 1968. 676 с.
4. Жишкович М. Основи вокально-педагогічних навиків: Методичні поради для студентів вокальних факультетів вищих навчальних закладів культури і мистецтв ІІІ–ІV рівнів акредитації. Львів, 2007. 43 с.
5. Зданович А.П. Некоторые вопросы вокальной методики. Москва : Музыка, 1965. 148 с.
6. Морозов В.П. Искусство резонансного пения. Основы резонансной теории и техники. Москва: Московская государственная консерватория им. П.И. Чайковского; Институт психологии РАН; Центр “Искусство и наука”, 2002. 496 с. с илл.
7. Сеченов И.М. Избранные произведения. Москва: Учпедгиз, 1953. 368 с.
8. Юцевич Ю. Теорія і методика формування та розвитку співацького голосу: навч.-метод. посібник для викладачів та студентів мистецьких навчальних закладів, учителів шкіл різного типу. Київ: ІЗМН, 1998. 160 с. URL: http://kmvd.pnu.edu.ua