ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ КООРДИНАТ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті аналізується технологія інтерактивного навчання як інноваційне педагогічне явище. Зазначено, що останніми роками термін «технологія» усе частіше використовують дослідники проблем організації процесу навчання, звернувшись до більш глибокого вивчення ролі й функцій студента, а також його взаємодії з іншими елементами процесу навчання. З’ясовано, що технологія навчання, по суті, означає таку організацію процесу навчання, що передбачає певну систему дій і взаємодії усіх, але, насамперед, активних елементів навчального процесу (його учасників). Доведено, що педагогічна технологія є сукупністю способів (методів, прийомів, операцій) педагогічної взаємодії, послідовна реалізація яких створює умови для розвитку учасників педагогічного процесу і передбачає його певний результат. Відповідно до класифікації педагогічних технологій за ступенем прояву студентами суб’єктності, активності, самостійності, у створенні умов для свого саморозвитку виділено дві основні групи педагогічних технологій: репродуктивні (особистісно відчужені) та продуктивні (особистісно орієнтовані). Охарактеризовано одну з інноваційних педагогічних технологій, яка за своїми базовими характеристиками відноситься до продуктивних, – технологію інтерактивного навчання. Для визначення сутності педагогічної технології інтерактивного навчання розглянуто поняття інтерактивний метод. Інтерактивні методи – це посилена педагогічна взаємодія, взаємовплив учасників педагогічного процесу через призму власної індивідуальності, особистого досвіду життєдіяльності. Проведено аналіз практики інтерактивної педагогічної взаємодії та виділено її провідні ознаки й інструменти, серед яких: полілог, діалог, мисленнєва діяльність, смислотворчість, міжсуб’єктні відносини, свобода вибору, створення ситуації успіху, позитивність і оптимістичність оцінювання, рефлексія тощо. Виділено організаційно-педагогічні умови, реалізація яких необхідна у навчальному процесі ЗВО та без яких інтеракція або зовсім неможлива, або є неефективною. Серед них, створення сприятливої, позитивної психологічної атмосфери в аудиторії під час заняття; оптимальне облаштування навчального простору; запровадження в аудиторії спеціальних правил, норм спільної праці, які є загальнообов’язковими для всіх.