ПОШУКОВО ОРІЄНТОВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Анотація

У статті визначено й науково обґрунтовано особливості побудови пошуково орієнтованого середовища як базису формування дослідницької компетентності здобувачів початкової освіти. Установлено, що нові виклики часу, реалізація Концепції Нової української школи вимагають кардинальної зміни пріоритетних цілей в організації освітнього процесу в початковій школі, її компетенізації, що сприятимуть розвитку інтелекту дитини, її дивергентного мислення, проблемного бачення, допитливості, фантазії та уяви. З’ясовано: процес формування творчої особистості здобувача початкової освіти, який був би суб’єктом дослідницької діяльності, так і її організатором у сучасній школі, є досить перспективним у відповідному пошуково орієнтованому освітньому середовищі, що створює умови для розвитку творчого потенціалу, інтелектуальної активності, формування й удосконалення умінь здійснювати дослідження. Значний потенціал у вирішенні означених завдань належить створенню й побудові такого пошуково спрямованого освітнього середовища, у якому розгортатиметься міжособистісна взаємодія вчителя й учня на основі стратегічних цілей і планів, а уроки побудовано на дослідницьких засадах, формуючи в учнів такі важливі якості, як інтелектуальна активність, дослідницькі уміння, незалежність мислення, інноваційна компетентність, самокритичність, фантазія та ін. Доведено, що створення інноваційного освітнього середовища в умовах Нової української школи, максимально наближеного до реалій дійсності, є основною умовою успішного розв’язання навчальних завдань засобами науково-дослідної роботи. Для того щоб цей процес відбувався успішно, необхідний педагогічний супровід з боку вчителя, пов’язаний із наданням допомоги учням у виробленні науково-дослідницьких підходів до адекватного й найефективнішого вирішення завдань і ситуацій; поступовий перехід від управління з боку педагога до самоуправління здобувача, його готовність до спостереження, порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, застосування аналогії, узагальнення, підведення підсумків, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, прогнозування й оцінки результату.