ОСОБИСТІСНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті розкривається проблема використання особистісно-діяльнісного підходу у вищій освіті. Проаналізовано базові поняття «діяльність», «особистість», «особистісно-діяльнісний підхід». Зазначено, що саме через діяльність людина пізнає норми й цінності довкілля та себе. Лише в діяльності особистість самореалізується. Саме діяльність є умовою, основою і засобом розвитку особистості. Проаналізовано ключові ідеї науковців щодо особистісно-діяльнісного підходу в психології та педагогіці та деякі положення теорії діяльності, які сприяють процесу професійної підготовки майбутніх медичних працівників. Досліджено, що особистісні й діяльнісні сторони утворюють нерозривну, єдину інтеграцію, спрямовану на самозростання, саморух і самореалізацію своїх особистісних можливостей. Зазначено, що саме поєднання особистісного і діяльнісного підходу сприяє особистісному розвитку в діяльності. Окреслено, що професійний розвиток майбутнього фахівця медичної галузі передбачає тісне поєднання особистісного і діяльнісного аспектів. Під час моделювання освітнього процесу для майбутніх медичних працівників доречною є орієнтація на особистість як суб’єкт, мету, результат і основний критерій його ефективності. Схарактеризовано, що особистісно-діяльнісний підхід забезпечує в майбутнього медика повноцінний розвиток особистості, формування наукових знань і використання цих знань для розв’язання практичних завдань у різних сферах життєдіяльності майбутнього фахівця медичної галузі. Доведено, що впровадження особистісно-діяльнісного підходу відіграє вирішальну роль у підготовці майбутніх фахівців медичної галузі, сприяє формуванню комплексних мотивів для впровадження професійної діяльності, передбачає врахування індивідуально-психологічних особливостей та індивідуальної траєкторії розвитку особистості.