СЕМАНТИЧНО-ФУНКЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНВЕРСИВІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

  • Т. Г. Бондар
  • Д. М. Каліщук
Ключові слова: лексично- граматична категорія, конверсія, актанти висловлювання, лексично- граматичний критерій, семантичний критерій, формально-структурний критерій

Анотація

У статті розглядається питання конверсії як лексично-семантичної категорії. Показано, що конверсиви, поряд із синонімами, антонімами та гіпонімами, є важливими кореляціями лексичної семантики. Подано декілька дефіні- цій конверсивів і зазначено, що конверсивами доцільно називати слова, які семантично розрізняються й обертають ті головні актанти висловлювання, що формують його предикативне ядро. При цьому два висловлювання (вихідне і конверсійне) залишаються синонімічними, тобто передають ту саму інформацію про навколишню дійсність або її фрагмент (факт, події, ситуації і т.п.), але з різних точок зору. Шляхом суцільної вибірки було отримано 150 конверсивних пар української мови, а також їхні еквіваленти в англійській мові. Ми розподілили конвер- сиви у групи, послуговуючись 3-ма критеріями. Залежно від частини мови, до якої належить пара конверсивів (тобто за лексично-граматичним крите- рієм), ми виокремили 6 груп: конверсиви-іменники (складають 49,3% від загальної кількості), конверсиви-дієслова (32%), конверсиви-прикметники (6,7%), конверсиви-прислівники (7,3%), конверсиви-прийменники (3,3%) та конверсиви-сполучники (1,4%). У межах кожної із цих групи ми виокремили підгрупи, послуговуючись семантичним критерієм. У такий спосі, у групі іменників було сформовано 4 підгрупи: іменники, які є назвами дії або стану; іменники, що означають суб’єкт і результат його дії; іменники на позначення спорідненості; іменники, що означають соціальні стосунки. У групі дієслів виділено 8 семантичних підгруп. Найбільшими за кількістю конверсивів є групи, що позначають ситуації ‘придбання’, ‘отримання – втрата’, ‘соціальні стосунки’, ‘соціальна взаємодія’ та ‘емоційні й інші внутрішні стани’. Кон- версиви-прикметники позначають розмір, фізичні властивості, швидкість, час і т.п. Конверсиви-прислівники переважно позначають положення у про- сторі й часі, швидкість тощо. Конверсиви-прийменники вказують на розмі- щення у просторі та часі. Конверсиви-сполучники вказують передусім на причиново-наслідкові зв’язки чи розміщення у просторі і часі. За формально-структурним критерієм конверсиви було розподілено на три групи. Найчастотнішими виявилися конверсиви, утворені від різних основ (60%). Конверсиви ‘самі в собі’ складають 32%. Найменшою за кількістю лексем є група конверсивів, утворених від тієї самої основи (8%).

Посилання

1. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. Москва : Прогресс, 1978. 544 с.
2. Ломтев Т.П. Структура предложения в современном русском языке. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1979. 198 с.
3. Апресян Ю.Д. Синонимия и конверсивы. Русский язык в национальной школе. 1970. № 6. C. 8–17.
4. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Лексическая семантика (синонимические средства языка). Том I. 2-е издание, исправленное и дополненное. Москва : Языки русской культуры, 1995. 345 с.
5. Новиков Л.А. Семантика русского языка. Москва : Высшая школа, 1982. 272 с.
6. Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка. Москва : Языки русской культуры 1998. 784 с.
7. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов : Світ, 1997. 392 с.
8. Ситар Г., Милостна О. База даних як інструмент лінгвістичного дослідження (на прикладі аналізу лексичних конверсивів). Лінгвістичні студії : Зб. наук. праць. Донецьк, 2008. № 16. С. 385–392.
9. Кiйко С., Рубанець Т. Моделi конверсiї в сучаснiй англiйськiй мовi. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. № 30, том 2. С. 226–232.
10. Lytvyn O. A study of converse pairs used as illustrative material in English linguistic works. Типологія та функції мовних одиниць : наук. журн. Луцьк, 2014. № 2. С. 156–163.
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Бондар, Т. Г., & Каліщук, Д. М. (2020). СЕМАНТИЧНО-ФУНКЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНВЕРСИВІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ. Мова. Література. Фольклор, 1(1), 23-28. https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-1-3